Згадаймо про Чорнобиль

Ось і промайнули сумні, вже двадцять шості, роковини страшного вибуху і подальшого руйнування четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції. Радіоактивні елементи йоду, стронцію і цезію осіли на півночі України, у Білорусії, Польщі, Швеції та в інших країнах. Осіли у душах і серцях людських…

Техногенна трагедія небачених маштабів, наслідки котрої ретельно приховували від суспільства. Люди опинилися беззахисними перед страшною, підступною і невидимою радіацією.

Вони спізнали всю гіркоту чорнобильської трагедії

– У Надвірнянському районі, – розповідає начальник відділу внутрішньої політики і зв’язків із громадськістю РДА Тарас Дем’янчук, – знайшлися люди, справжні патріоти рідної землі, котрі, незважаючи на смертельну небезпеку, працювали для захисту інших. Деяких із них уже немає з нами. Їм дякують наші нащадки, яким вони зуміли вберегти життя і здоров’я. Сьогодні ми біля пам`ятного знаку згадуємо про страшне лихо, яке прокотилося нашою Україною.

За мирний подвиг – нагороди

Заступник голови районного осередку громадської організації «Спілка Чорнобиль» Василь Михасюк на вічі 26 квітня біля пам`ятного знаку чорнобильцям у Надвірній подякував усім присутнім за те, що про цей подвиг вони не забувають. Він вручив медалі «За мужність» від Всеукраїнської громадської організації «Спілка Чорнобиль» Василеві Заяцю, Олексію Коржу й Іванові Йосипчуку. Перший заступник голови РДА Степан Іроденко і заступник голови районної ради Іван Степник поклали квіти і відзначили спільними грамотами районної ради і РДА ліквідаторів аварії на ЧАЕС – Тамару Коноваленко, Петра Данилюка, Михайла Олінчука, Василя Гуцуляка, Михайла Голубчака, Івана Бойковича, Марію Саламатову, Юрія Хопту, Володимира Лабенського, Миколу Борисюка. Без сумніву, всі вони заслуговують нашої повсякденної пошани та уваги. Священики традиційних українських церков відслужили молебень за душами чорнобильців, котрі через страшні дози опромінення уже не з нами. Від учасників художньої самодіяльності району линули пісні-присвяти страшному лихові.

Пам`ятний знак нагадує про біду планетарного маштабу

…Зупинімося й оцінімо подвиг ліквідаторів аварії на ЧАЕС, котрі, незважаючи на страшезну небезпеку, працювали, аби ми нині раділи життю й усміхалися. Не забуваймо про них, віддаймо шану й подякуймо за їхню роботу в далекому 1986-му і в наступних роках, щоб приборкати демонічний реактор.

Василь ІВАСЮК (текст і світлини)
«Народна Воля»