22 червня 2012, 10:44 | Рубрика: Здоров`я Версія для друку
846 переглядів
Лямбліоз – захворювання, викликане інвазією лямблій, що протікає у вигляді дисфункції кишечника або як безсимптомного паразитоносійства. В Україні щорічно реєструють до 30-40 тисяч випадків лямбліозу, серед яких 65% – діти. Також лямбліоз поширений і в дорослих.
Лямблії – одноклітинні джгутикові організми, які паразитують в проксимальних відділах тонкої кишки. В організмі людини вони мають дві форми – вегетативна (трофозоїти) й у вигляді цисти.
Основним джерелом інфекції є людина. Від хворої людини за добу з калом виділяється до 900 млн. цист лямблій. Заражаюча доза при лямбліозі складає 10-100 цист.
Є три основні шляхи передачі лямбліозу: водний, контактно-побутовий і харчовий. Водний – основний шлях передачі інфекції. Він реалізується при вживанні води із відкритих водойм або погано очищеної водопровідної води. Контактно-побутовий шлях зараження здійснюється через предмети вжитку: білизна, іграшки, посуд і т. п., забруднені цистами лямблій. Можливе зараження лямбліозом при вживанні харчових продуктів, інфікованих цистами лямблій. При попаданні цист лямблій в організм уже через 10-20 хв. із однієї цисти утворюється зразу дві вегетативні форми лямблій.
Дуже часто інфіковану людину турбує частий, рідкий стілець, здуття живота, болі в животі, нудота, може бути блювота, зниження апетиту. Характерна різного ступеня вираженості інтоксикація, особливою рисою якої є пригнічення, депресивні стани пацієнта. Не випадково Д.Ф. Лямбль назвав відкритий ним мікроорганізм «паразитом туги і печалі». Можлива також подразливість, плаксивість, головні болі, головокружіння, порушення сну, незначне підвищення температури. Відмічають алергічні реакції: дерматит, екзема, кропив’янка, алергічний риніт, бронхообструктивні синдроми (у т. ч. бронхіальна астма), стенози гортані.
Діагностика лямбліозу полягає у виявленні у випорожненнях цист збудника. На лямбліоз можна досліджувати і кров, при цьому в крові виявляють антитіла. Специфічні антитіла виявляють у крові через 2-4 тижні після зараження. Слід мати на увазі, що протилямбліозні антитіла можуть спостерігатись у крові ще протягом 4-6 тижнів після санації від лямблій.
Для виявлення лямбліозу потрібно звертатися в лабораторію центральної районної поліклініки чи санітарно-епідеміологічної станції. Цим ви зможете уберегти себе та своїх дітей від небажаних наслідків.
Леся ЗІНКЕВИЧ,
лікар-терапевт районної поліклініки.