Як прийняти спадщину

Спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті за винятком тих прав та обов’язків, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, а саме: особистих немайнових прав, прав на аліменти, пенсію, допомогу або інших виплат, встановлених законом, прав на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, прав на участь у товариствах та прав членства в об’єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами (вичерпний перелік встановлений в ст.1219 ЦКУ). В Україні існують два види спадкування: це спадкування за законом (а саме встановлено п’ять черг спадкування ст.ст. 1261-1265 ЦКУ) та за заповітом ( тобто, спадкодавець, який є повністю дієздатним, має право розпорядитися своїм майном на випадок своєї смерті). Кожен вид спадкування має свої особливості. Тому детальну інформацію ви можете отримати, звернувшись безпосередньо до установ нотаріату.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце реєстрації спадкодавця, а якщо місце проживання та реєстрації спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місце знаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місце знаходження основної частини рухомого майна.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до установ нотаріату заяву про прийняття спадщини до спливу 6-ти місячного строку (згідно з ст. 1270 ЦКУ), який починається з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Тобто, виключається можливість фактичного прийняття спадщини. Тільки постійне проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання заяви про прийняття спадщини до установ нотаріату підтверджують факт прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Тобто, виключається можливість подачі заяви через представника. Спадкоємець повинен особисто з`явитися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини та написати заяву або, якщо він не має можливості з’явитися особисто, засвідчити справжність підпису на заяві про прийняття спадщини у будь-якого нотаріуса та надіслати заяву поштою. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини (тобто до 6 міс.).

Особа, яка досягла 14-ти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальників. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.

Свідоцтво про право на спадщину видають спадкоємцям після закінчення 6-ти місяців з часу відкриття спадщини. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов’язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

Світлана ШУШКЕВИЧ,

державний нотаріус Надвірнянської районної державної нотаріальної контори.