Чари купальської ночі із «Шовковою косицею», ватрою, віночками і … коханням

У п’ятницю, 6-го липня, у міській зоні відпочинку імені Назарія Яремчука у райцентрі за підтримки Надвірнянської міської ради відбулося магічне свято Івана Купайла. На березі гордої та норовистої Бистриці Надвірнянської розпалили купальську ватру, а дівчата на воду пускали віночки. Саме у цю ніч, за давніми звичаями й обрядами, трави і квіти набувають цілющої сили. Відчайдухи очікують дванадцятої години, аби відшукати квіт папороті, бо він зробить їх щасливими і багатими.

Повели глядачів у чарівний світ Купальської ночі учасники народного театру музичного фольклору районного будинку культури «Шовкова косиця» (керівник Олена Яченко), ведуча свята – Орися Яремчук і господиня, заслужений працівник культури України Любов Орел. Допомогли їм у цьому взір­цевий ансамбль бального танцю «Едельвейс» (кер. Роман Гаврилів), народний фольклорно-музичний гурт із Делятина «Рушничок» із визнаним трембітарем Миколою Павуком і заслужений артист України Сергій Орел. Звукорежисер свята, як і кожного у районі – Сергій Плитус.

У рамках святкування скромними призами, які придбали за кошти, виділені із міського бюджету, нагородили глядачів, котрі завітали на свято у вишиванках. На жаль, у цьому році їх шанувальників виявилося не багато. Молодь Надвірнянщини почала забувати про свою національну автентичність та приналежність, а саме вона повинна сповідувати і шанувати українські звичаї, традиції. Це вияв байдужості, короткозорої забудькуватості чи від чого? Чи просто ганьбимося в усьому «імпортному».

Щиро заздрить «міс-зачісці» Софії Княгиня фольклору Любов Орел

А що нам чекати від Купальської ночі?..

Чи задовільнить усіх шанувальниць своєю виставкою Роман Глодан?

Самі вишили – самі одягнули (вишиванки братів Маковійчуків)

«У трембітоньку заграю-загуду» (соло Миколи Павука)

І хто насмілиться у парі очиститися у цій ватрі?

 Заступник Надвірнянського міського голови Василь Василенко привітав усіх зі святом, побажавши кожному знайти чарівний цвіт папороті, який додасть сили і наснаги. – Хотілося, – зазначив Василь Василенко, – щоб це свято ставало пишнішим і кращим.

Надвірнянська міська рада ось уже багато років дбає про цей день Івана Купайла, виділяючи кошти із міської скарбниці на його проведення.

Маленькі подарунки отримали Івани й Іванки. Після цього навколо них закружляли учасники «Шовкової косиці», котрі і «пов’язали» іменинників. А за скромні дарування довелося цілувати глядачок і музикантів.

У конкурсі краси «Купайлочка – 2012» і змаганні на кращу зачіску переможцями стали Яна і Софія, маленькі учасники «Шовкової косиці». Купайлочка, котра стала символом й уособленням чарів, понесла вогник і … запалала ватра… Через неї і стрибали сміливці. Запам’ятайте цю мить і свої бажання, чи здійсняться вони?

Купальські святкування заполонили усі населені пункти Надвірнянщини. У Тисменичанській сільській бібліотеці, приміром, на святі «Ясне-красне Купайло» ведучі розповіли про традиції і звичаї відзначення Івана Купайла. Бібліотекар Галина Кушнірчук мовила про папороть, де і коли її треба шукати і якої сили вона надає. А дійство розгулялося коло річки, дівчата у вишиванках завели купальських пісень, танцювали, виплітали віночки, які потім спускали на воду. Мріяли-загадували…

Чари пнів`янки Ірини Сороцької-Гордійчук не давали спокою Іванам та Іванкам

Хто встережеться від пнівських русалок?

«Ти признайся мені…» (купальський мотив із Пнів`я)

Затанцюємо-закружляємо – і ніхто нас не розлучить

Купальське свято у Пнів`ю завітало на береги Бистриці Надвірнянської. За сценарієм Галини Пуканюк у ньому майстерно перепліталися пісні, танці вихованців сільського будинку культури і костюмована вистава із Русалками, котрі намагалися зловити Івана.

У кожному селі, селищі, місті вдавалися до жартівливих «збитків», розпалювали і стрибали через купальське багаття, плели і пускали віночки на воду. Та після кожного свята треба задумуватися, що залишаємо після себе. Чи лише купи сміття?!?

Шануймо національні традиції. Дбаймо про природу. Прославляймо у піснях і танцях свята рідного краю й України. Усі і кожний.

Василь ІВАСЮК (текст і світлини)
«Народна Воля»