Газета по-надвірнянськи
 

Диво-книга – подарунок другові

27 липня 2012, 14:12 | Рубрика: Духовність Версія для друку Версія для друку 474 переглядів

Повірте, що за своє життя я перечитав багато, а, може, навіть, забагато різних книжок, але перед книгою «Криві Коліна крізь терни і роки» (Київ, КВІК-2010) я онімів – такого багатого на  інформацію, художню публіцистику і розкішну поліграфію фоліанту в своїх руках не тримав ніколи. За дивною назвою відкриваються необмежені скарби матеріального і духовного світу села-перлини Черкаської області, як і саму Черкащину я назвав би перлиною України. Ні письменники, ні журналісти, ні науковці та історики тепер таких книг не пишуть і не видають – брак таланту і великих грошей. Такі книги може створити і благословити на безсмертя тільки український талановитий і щедрий душею народ. А в народу, як засвідчує ця книга, знайдуться мудрі, знаючі і духовно багаті творчі особистості, які зберуть усі оті золоті перлинки народної мудрості, історичної пам`яті, життєвого досвіду й оматеріалізованої багатогранної культури найвищого рівня – і все це засяє новим одкровенням українського теперішнього світу, який цю мудрість і красу понесе до всіх людей, кому поталанить запричащатися-заглянути в цю чарівну книгу.

Я не пишу ні рецензію, навіть, не відгук на видання цієї книги – це не можливо, для такого випадку потрібна газетна площа завбільшки як сама територія села Кривих Колін (жартую, звичайно), та й нема потреби – книга є книга, автори її створили творчо і високофахово, вона розкрита для всіх українців, хоч, звісно, не всі українці зможуть її побачити і прочитати. Але те, що «Криві Коліна крізь терни і роки» є – це вже скарб України.

Троє мудрих і славних мужів – Володимир Мовчан, Іван Нерубайський та Василь Олійник зробили такий подарунок українцям. Їхні короткі біографії та фотографії в кольорі якраз відкривають цю розкішну, енциклопедичного формату і змісту книгу (с. 712). Книга багато ілюстрована, якість фотографій висока як для науково-популярного видання, тираж 3300.

У цієї чудової книги є, безумовно, щасливий власник – це делятинець Василь Старунчак, якому подарував її давній товариш по армійській службі, один із авторів Іван Нерубайський – журналіст, поет, громадський діяч і, безумовно, великий патріот України. Його присвята багато про що говорить: «своєму армійському і пожиттєвому другові Василю Івановичу Старунчаку, його дітям і майбутнім онукам, аби краще знали історію нашого краю, багатовікову трагічну долю українського народу та його чарівної мови», 24 серпня 2010 року.

Я щиро заздрю Василеві Старунчаку, він сам є прекрасною людиною, його люблять і дорожать ним сестри Марія та Анна, і, безумовно, уся рідня. А таким другом, як Іван Нерубайський, можна тільки гордитися.

Роман ФЛИС,

член Національної спілки журналістів України,

смт. Делятин.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!