Ким станеш, ровеснику?

Шукаєш висоти. Шукаєш одкровення.

Так прагнеш до мети, а душу біль пече.

Тече велично час у ріках і у винах,

Й призначення твоє крізь тебе теж тече.

Надія БАСЕНКО.

Цього року випускники шкіл повинні зробити найважливіший крок у своєму житті – вибір професії. У чому ж він полягає? Як кожен повинен правильно визначитися? Згадаймо, що для участі у конкурсі щодо зарахування до вищого навчального закладу разом з іншими документами вступник має подати до приймальної комісії Сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання та інформаційну картку, що є додатком до нього. Саме ці документи засвідчують студента про його готовність до майбутньої професії.

Вибір професії – невід`ємний у житті кожного, хто здатний трудитися, хто здатний до наполегливої праці. Та рано чи пізно ми всі виходимо на роздоріжжя, щоб серед тисячі шляхів обрати свій, – єдиний, ту стежину, якою виходимо в бурхливе життя. А, може, тієї істинної дороги й не було? Може вона пішла у бік безвиході?

Ким станеш, ровеснику? Ще малими на ці запитання відповідаємо: «Учителем», «Лікарем», «Президентом»…Зараз уже, коли тобі 18-ть, ти, очевидно, відчув, як важко відповісти на таке, здавалося, банальне й просте питання.

На думку багатьох сучасників, кожна особистість, мабуть, хотіла б досягти у житті – навчитися залишатися справжньою людиною, тією, якою б хотів бачити нас Бог. За словами видатного педагога Антона Макаренка, вибір професії – велика справа. Головна складність – надто багато шляхів, надто широкі можливості. І тут важко прийняти правильне рішення – надати перевагу тій професії, котра найбільше відповідає здібностям, покликанню, знанням, фізичним і психологічним можливостям, потребам нашого суспільства.

Кажуть, що у кожної людини є свій янгол, котрий міцно тримається на нашому плечі й випромінює тільки добро, світло своїми великими крильми. Він охороняє нас від зла. І кожному такий охоронець ой як потрібен! Бо той, котрий вирушає у непросту життєву дорогу, повсякчас мусить бути готовим до випробувань, мусить зберегти своє «я», мусить пам`ятати про свого янгола.

Хтось може втримати його на плечах, а хтось – ні. Він нас ніколи не покидає, а ми його можемо залишити. Бо саме янгол вказує нам ту дорогу життя, якою дуже довго потрібно йти, вказує і мрію, котрої не один раз хочемо досягти в житті. А, якщо ж він впаде з плеча, хто порятує подорожнього? Хто збереже високий лет його душі й думки? Хто дасть сили й снаги рухатися далі непростим життєвим шляхом?..

Життя ставить перед кожним непросту вимогу: ти повинен не просто виконувати свою роботу, а стати її творцем. Творчість – внутрішня потреба всіх, котрі обирають професію за велінням серця. Приміром, учитель української мови та літератури Надвірнянського ліцею Галина Кузьмиченко наголошує, що будь-яка школа є і залишається стартовим майданчиком, який дає рівні можливості кожному розкрити свої обдарування. Від того, з яким багажем знань виходиш у життя із школи, залежить, як широко розкриються перед тобою двері в найрізноманітніші світи професій.

Мить життя вливається у ріку вічності й дістає від неї осяяння. Кожна людина відчуває безмір часу, але цей безмір у неї не аморфний, не є глевким, розпливчастим масивом. У ньому кристали життя, які його опрозорюють.

Давайте відшукаємо у літературі відповідь на запитання щодо правильного вибору професії. Борис Олійник – поет не за професією, а за покликанням. Саме його вірш «Вибір» подає нам думки про те, коли людина повинна назавжди вирішити: бути їй Людиною чи ні. Він співчуває тим, чиє життя немовби розчинилося у вічності – ніхто навіть не помітив. І захоплено вітає яскраві долі тих, котрі здатні згоріти заради того, щоб запалити нову зорю. Саме такі люди, на переконання поета, завжди попереду, саме вони наповнюють життя високим змістом, саме вони точно знають: «Для чого приходить на землю Людина?».

Я б вибрав найвищу почесть:

У чистім і чеснім бою

На чорному мармурі ночі

Зорю записати свою.

Борис ОЛІЙНИК.

Одна із сучасних поетес Ліна Костенко заявила, що час – форма існування вічності. Ми повинні вловлювати позитивні моменти з усіх хвилин нашого життя, виховати у собі творця професії, яка відповідає нашим здібностям і талантам.

Десь там галактик зоряна танечність.

А де початки, де її кінці?

Ідуть сніги… Плюс-мінус безконечність…

Сніжинка тане в мене на щоці.

Ліна КОСТЕНКО.

Привітаймо у цю літню пору випускників із закінченням школи, з успішною здачею ЗНО, із правильним вибором майбутньої професії. Нехай кожному вдасться здійснити свої заповітні мрії. Побажаймо успіху й міцного здоров`я нашим випускникам. Попутнього вітру, ровесники!

Дмитро РУДЕЙЧУК,

випускник Битківської ЗОШ І-ІІІ ст.