Газета по-надвірнянськи
 

Загублена перлина

27 липня 2012, 14:27 | Рубрика: Духовність Версія для друку Версія для друку 1,335 переглядів

Серед Карпатських гір та зелених пралісів, де від чистого повітря та джерельної води перехоплює дух, лежить селище Битків. Саме тут, на вулиці Промисловій, на високому, стрімкому пагорбі, що над потічком Розсіч, розташована будівля архітектурно-мистецької спадщини Західної України. Збудований поляками ще у 1924 році римо-католицький костел із ламаного гірського каменю. Хоча в післявоєнні роки костел закрили, а згодом переобладнали під спортивний зал середньої школи, ця дивовижна споруда збереглася до наших днів.

Та все, що Боже, повин­но повернутися до Бога – ці мудрі слова священика о. Володимира Чорноокого надихнули людей на відновлення Божого храму. Громада присілка Промисел дружно та з ентузіазмом долучились до святої справи. Хоча спочатку здавалося, що це непосильна робота для такої невеликої кількості жителів, здебільшого пенсіонерів. Та люди тут, напрочуд дружні й працьовиті.

Торік у грудні освятили УГКЦ Великомучениці Варвари за участі єпископа Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ Миколи Сімкайла, багатьох священиків Івано-Франківщини. На Службі Божій зібралися колишні жителі Промисла і громада всього Биткова. На душі у кожного панувало якесь особливе піднесення, спокій, затишок і гордість. Один із священиків мовив, що «цей храм, мов перлина, був загублений, забутий більш як півстоліття. Та зараз ця перлина відшліфована і сяє особливим блиском і чистотою».

Ісус Христос проголошував: «Я – хліб життя. Хто приходить до мене – не голодуватиме. Хто в мене вірує – не матиме спраги ніколи» (Йо.6.35). Цьогоріч червневого погожого недільного ранку 8 діточок початкової школи переступли поріг Божого храму, щоб перший раз у своєму житті злучитись із Господом і прийняти святе Причастя. А двома місяцями раніше їхня вчителька Марія Семенишин взяла шлюб саме у цій церкві. Я впевнена, що служба Божа та урочисте святе Причастя у цьому храмі закарбуються в пам`яті дітей, їхніх хресних батьків, родичів на все життя.

Бог – це сила, тепло і затишок. Він любить кожного з нас і стукає у наші серця, потрібно лише впустити Його у свою душу і не розлучатися з Ним ні на мить.

А людям, причетним до відновлення Божого храму, хочеться побажати надзвичайної сили, міцного здоров`я та невичерпної енергії у всіх задумах. Нехай Господь благословляє усе Ваше подальше життя.

Нещодавно громада Промисла реставрувала і дзвіницю з каменю поблизу церкви.

Галина ГУНДА,

завідувач Битківської ЗОШ І ст. 1.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!