У гербі м. Долини поєднано п`ять соляних топок. Спочатку цей край пізнавали як соляний, а вже пізніше він став нафтовим, газовим, тепличним і, навіть, …яфиновим.
Тамара Лейб`юк, керівник прес-служби голови ОДА приймає хліб-сіль від керівників Долинщини
Учасники прес-туру з Надвірної біля нововідлитого дзвона у Гошівському монастирі
Головний агроном Світлана Бойдуник радіє помідорному урожаю
Віктор Дитинко вірить у 18-тонні яфинові урожаї з гектара
Так-так саме у долинському селі Оболоні ПП «Дитинко» та фермерське господарство «Еко Карпати» заговорили про себе як про підприємливих людей, котрі у цьому гірському і промисловому районі зуміли подати надію про вирощування чорниці садової та про розвиток тваринництва, здавалось би особливого – вирощування кіз та овець. Колишні міські жителі Віктор Дитинко та Ігор Небилович у дитинстві полюбляли збирати ягоди і продавати їх на базарі у Стрию. А вже потім доросле життя заставило податись за кордон і переконатися, що земля не повинна пустувати, вона повинна давати прибуток, а на мові підприємців це означає, що у нас сільськогосподарський ринок ще не розвинений як слід і тому є тут перспективи. Саджанці чорниці садової завезені з румунської місцевості Бая-Маре. Зараз вони розкинулися на 20-гектарній площі, на якій діє система краплинного зрошення. Віктор Дитинко пояснює, що на 6-7-ий рік після висадження слід очікувати врожайності 15-17 тонн чорниці з гектара. Враховуючи хай і цьогорічні ціни на цю продукцію, порахуйте дохід. Що стосується вирощування кіз та овець, то поки що у господарстві Ігоря Небиловича є 60 кіз і 10 овечок роменської породи, які дали вже приплід трьох десяток ягнят. У перспективі – створення ферми із двох сотень кіз і міні-переробного цеху з виготовлення козячого сиру. Його1 кгнині продають за 100 грн… Та й про вулики тут подумали.
А ось у приватно-орендному сільськогосподарському підприємстві «Долинський теплично-овочевий комбінат», яким керує Богдан Зелінський, вирощують помідори й огірки, перець та баклажани у закритому грунті. Лише помідорів з одного квадратного метра збирають26 кг! Це підприємство серед інших має партнерські зв`язки із нашим переріслянським ТОВ «Добробут Прикарпаття». Уже третій сезон організували вирощування індиків у донедавна занедбаній колишній колгоспній тваринницькій фермі. Чи не здивує і чи не позаздримо зарплаті тутешнього працівника – 3400 грн. щомісячно. Дирекція комбінату щороку виділяє кошти на безкоштовний проїзд службовим транспортом, послуги медпункту, стоматологічного кабінету та їдальню. Продукцію експортують у Польщу, Чехію.
Ми зупинилися саме на таких промовистих фактах сільського господарювання, бо вони дещо незвичні для Долинського району, але, водночас, є підтвердженням того, що у нинішніх непростих умовах справжній господарник завжди знайде собі справу по душі і ще й однодумців навколо себе організує.
Звичайно, Долина славна своїми нафтовиками, буровиками і газовиками. Ми побували на місцевому газопереробному заводі. Серед його трьох виробництв одне знаходиться у с. Пасічна нашого району. І саме про роботу Пасічнянського газопереробного виробництва доброї і високої думки директор заводу Богдан Депутат. На заводі триває модернізація. У планах – закупівля прогресивної сучасної установки для переробки газу. Це підприємство за роки незалежності України не простоювало ні одного дня. Похвальним є функціонування заводського дитсадка «Теремок». На заводі побудовано установку з утилізації тепла димових газів технологічної печі, одержане тепло якої використовують у теплиці для вирощування овочів. А в смт. Східниця Львівської області функціонує пансіонат «Гуцулка».
Ми мали змогу також познайомитися з діяльністю ДАТ «Укрспецтрансгаз», яке забезпечує сучасний рівень організації перевезень скраплених вуглеводневих газів спеціалізованими газовими залізничними вагоноцистернами. Тут скромно не хочуть повідомляти про зарплату працівників, однак, вона досить суттєва та ще й соціальні пільги досить солідні. Перший заступник директора Богдан Федорович розповів про те, що закуплені кілька десятків нових вагоноцистерн і ще кілька десятків їх відремонтували в «Укрзалізниці». Тут серйозно дбають про збереження транспортного парку.
У с. Княжолука, де вчетверте сільським головою обирають Ігоря Беляка, ми познайомилися з будівництвом нової школи, з досвідом утилізації відходів і сміття з перспективою відкриття дитсадка у старій школі. У цьому селі ніколи не було колгоспу, однак, майже 3,5 тисячі його жителів завжди собі давали раду. Як жартують, за радянської влади шляхом спекуляції, а зараз вправними менеджерами. Ця сільрада – недотаційна і на її рахунку – майже 1 млн. грн.
Відвідавши Долинське лінійно-виробниче управління магістральних газопроводів, колектив якого очолює Володимир Іванишин (кандидат технічних наук, депутат районної ради), журналісти відчули атмосферу напружених трудових буднів у галузі паливно-енергетичного комлексу держави. Адже від діяльності і трудового внеску цього підприємства залежить не лише нормальне функціонування газового сектору держави, але й її авторитет на міжнародному рівні. І все-таки думається, що керівники і трудові колективи таких підприємств як згадане і всі інші підприємства нафтогазовидобувної, нафтохімічної і переробної промисловості Прикарпаття мають корпоративно і на належному рівні відстоювати інтереси своїх трудових колективів і тих територіальних громад нашого краю, де вони працюють і жителями яких є їхні працівники. Тоді періодичні кадрові скорочення не будуть загострювати ситуацію і тривожити людську душу наших краян.
Молодий ще за віком і на керівному посту районного рівня голова РДА Олександр Криницький переконаний, що Долинщина має вагомий потенціал у туристичному розвитку, у створенні зручніших умов для функціонування шкіл і культосвітніх установ, позашкільних закладів, у працевлаштуванні місцевих жителів. Все-таки є специфіка, що із 43 населених пунктів 38 мають статус гірських.
… Ми побували на підприємствах, у школах, у фермерів. Та скрізь нас супроводжувала чудотворна ікона Матері Божої у Гошівському монастирі отців Василіян. Вона нас зустрічала на початку нашого візиту, вона нас проводжала. Про неї нам щиро оповідав отець, вікарій Вікентій (Слободян). Ми бачили і торкалися до нововилитого майже 2,5-тонного дзвону, який за кошти доброчинців вилитий у знак подяки Богородиці. І зігрівали нас маленькі образки Гошівської Богоматері, подаровані отцем Вікентієм. Воістину сила Господня.
Іван ГРИДЖУК (текст і світлини) «Народна Воля»
Версія для друку
1,279 переглядів
