Газета по-надвірнянськи
 

Привабливість у щирості людській

10 серпня 2012, 11:25 | Рубрика: Влада Версія для друку Версія для друку 776 переглядів

У цьому переконалися журналісти у Тлумаччині

Днями зателефонував колега із Херсонського краю, редактор тамтешньої Новотроїцької районної газети Валерій Горобець (до речі, його уже вдруге обирають секретарем НСЖУ) і поцікавився справами у нашому Карпатському краю. Хоче побувати зі своїми співпрацівниками у наших горах, набратися цілющого повітря, надихатися духом легенд Карпат. Я мимоволі поділився з ним приємністю від щойного повернення  із прес-туру у Тлумацький район. Голос у слухавці віддавав радістю і несподіванкою: «Отаке треба запропонувати і нашій Херсонській владі, бо ніщо так не наповнює враження і знання журналістів, як творчі відрядження та зустрічі з обміну досвідом».

Трійка плотів готова до журналістського сплаву

Анна Світик – майстриня короваїв із села Герасимів

Коліжанки-журналістки ніяк не натішаться отакими брилями

Голова РДА Василь Сенів і голова районної ради Михайло Вишневський вітають з відкриттям спортмайданчика в Обертині

«Покурське подвір`я» – це і смачна паляниця, і спів…

… і харчові хлібні вироби тлумацьких майстринь…

… і смачна продукція тваринництва і птахівництва

Хотимирський кар`єр ще багатий гіпсовим каменем

І справді, Тлумаччина стала уже шостою у програмі обласного прес-туру презентацій прикарпатським журналістам районів Івано-Франківщини. Жителі цієї придністровської землі, як і керівники сільськогосподарських формувань, підприємці, працівники освіти і культосвітньої ниви, керівники районної влади минулої п`ятниці намагались передати щедрість і теплінь своїх душ і сердець, які ми спрагло сприймали, перебуваючи у цьому гостинному краю. Бо вже з перших хвилин театралізованого дійства-зустрічі біля пам`ятника Кобзареві у Тлумачі журналісти відчули широчінь Дністра, щедрі голоси місцевих митців, щирі вітання голови райдержадміністрації Василя Сеніва, голови районної ради Михайла Вишневського та міського голови Володимира Корженьовського. А вже коли подарували нам чоловічі і жіночі солом`яні капелюхи, то ми переконались, що нас очікують надто теплі, радше гарячі відвідини. Ми із вдячністю прийняли запрошення на святкування 800-ліття Тлумача у травні наступного року. Світлина на згадку біля пам`ятника Тарасові Шевченку стане також однією із сторінок історії цього придністровського містечка.

Далі наш шлях проліг до ТзОВ «Склоресурс». Це підприємство виробляє склопакети, фасадні, архітектурні, скляні системи, внутрішні скляні перегородки. Останнім часом сюди закупили обладнання для гартування та гнуття скла, що зумовить вихід на нові ринки збуту. Щорічно тут можуть випускати сто тисяч метрів квадратних склопакетів із 12-мільйонною (у гривнях) реаліза­цією продукції у п`ять західноукраїнських областей. Тут виготовляють склопакети з подвійними і, навіть, потрійними шибками. Андрій Мелінишин від імені керівництва підприємства запевнив, що очолюваний колектив щомісячно вчасно отримує зарплату. До бюджетів усіх рівнів сплачують податки та збори і налагоджені партнерські стосунки з місцевими підприємствами та органами влади.

Від такого промислового знайомства ми переїхали у село Грушку, де працює ТзОВ «Штерн Агро», яким керує Ігор Гордійчук. На теренах району воно працює уже п`ятий рік. Вся сільськогосподарська та грунтообробна техніка іноземного виробництва, у користуванні майже4200 газемлі. «Штерн Агро» орендує землі у 10 сільських радах та м. Тлумачі. Тиждень тому почали збирати ранні зернові та зернобобові культури. Взагалі, у Тлумаччині працює півсотня підприємств агропромислового комплексу і під посівною площею всіх категорій господарств зайнято 31,2 тис. га. Тут же презентували своєрідне «Покутське подвір`я», на якому своїми дарами полів і садів, тваринництва представилися ряд агроформувань. Коли чуєш, що у господарстві «Штерн Агро» працюють 9 тракторів-джонґірів, коли бачиш солідну імпортну грунтообробну техніку, то, переносячись думкою до справ надвірнянських фермерів, трішечки (і, навіть, більше!) стає дивно і… заздрісно. У районі потужно працюють також агроформування ТзОВ «Агрокультура Івано-Франківськ» і «Мрія Карпат», ЗАТ «Зернопродукт» філія «Перспектив». У с. Герасимів ФГ «Кадуб» заснували жителі із с. Сновидів Бучацького району. Жителька із с. Герасимів Анна Світик привернула увагу своїми короваями, каже, що немає відбою від бажаючих молодят на весілля та інші родинні свята. А фермер Василь Савчин із с. Вільне цьогоріч заклав11 гектарівсаду, в якому висадив вісім сортів плодоносних дерев. Щоправда, непросто і в Тлумаччині фермерам утриматися і конкурувати із потужними агроформуваннями. Мабуть, і про це треба подумати нашим урядовцям і законотворцям. Приватного землевласника і виробника с/г продукції варто захистити.

Взагалі-то наш попередній висновок про сільське господарство Тлумаччини у тому, що тут зуміли вчасно організувати роботу так, що передали земельні паї для «обороту», тобто, земельні ділянки не заростають ні бур`янами, ні п`яти- і вищеметровими деревами (хіба це рідкість у нашій місцевості?!). Тут не дивина, що не скрізь ці паї зібрали й обробляють місцеві жителі, але на певних договірних умовах цією справою займаються вихідці з сусідньої Тернопільщини.

У ПП «Троянські гіпси» у с. Хотимир нам показали чималий кар`єр, де розпочато промислове видобування сировини для виробництва гіпсу. За неповних два роки тут видобуто понад 77 тисяч тонн гіпсового каменю, а до бюджетів усіх рівнів спрямовано півтора мільйона гривень податкових платежів. Отримали явну вигоду навколишні населені пункти та відповідні соціальні заклади – дитсадок у Тлумачі, ФАП у Хотимирі, Тлумацька райлікарня, два церковні храми, Пужніківська школа. А вже у самому Хотимирі і ФАП відремонтований, а також клуб, впорядковані сільські дороги, встановлено вуличне освітлення. До речі, Хотимирська сільська рада – одна із трьох самодостатніх територіальних громад району.

В Обертині ми стали свідками відкриття десятого спортмайданчика зі штучним покриттям, який, окрім трудового внеску громади, допоміг спорудити народний депутат України Микола Круць. А ще Обертин нас приємно вразив майстерною грою народного аматорського оркестру духової музики, котрий у наступному році відзначатиме своє 80-ліття і яким уже чотири десятки літ керує Любомир Ковтун. Ще й досі душу приємно лоскоче мелодія вальсу «На Дніпрі». Головний лікар ЦРЛ Іван Бойчук та в. о. головного лікаря Обертинської лікарні Галина Гаврилюк розповідали і показували нам як на практиці тут проводять реформу у медицині, створений денний стаціонар, а на базі двох ФАПів – дві лікарські амбулаторії, на черзі – позитивні перетворення у пологовому відділенні, із двох приміщень поліклініки та Обертинської лікарні створено житло для молодих медиків та віддано для реконструкції під центр реабілітації дітей-інвалідів. А вже у храмі УГКЦ з отцем-мітратом Ярославом ми у молитві дякували Небесному Творцеві за день нинішній і прийдешній.

Про те, як треба поводитися і шанувати одиноких, здавалось би покинутих і забутих людей, ми пересвідчилися, відвідавши стаціонарне відділення для постійного проживання одиноких непрацездатних громадян у с. Петрів, де керівником Богдан Бринський. Керівники державної ланки мають його пам`ятати ще як голову Тлумацької РДА. Богдан Євстахійович разом із директором територіального центру Петром Сулимою зі щирістю розповідали нам про своїх 27 підопічних. Якщо несолодкою і нерівною виявилася життєва стежина цих людей, то що нам заважає аби хоча б у неділю зробити їм домашнє свято, погостити варениками, заспівати пісню. Для цього, переконаний Петро Сулима, не потрібні великі кошти, потрібна лише людська щирість і сумління. Тут нас познайомили із сімейною парою Дмитра Слюсара із с. Жабокруки та Палагни Василенко із Підвербців.

А хочете познайомитися з особистим шофером маршала Конєва – можете приїжджати сюди і поспілкуватися із 94-літнім Олексієм Борковцем.

Знаємо, що про аналогічний заклад для одиноких мріє і прагне організувати його Роман Огерук, директор нашого територіального центру. Але, очевидно, не вистачає сил і духу, чи, може, підтримки. Хоча людей, які могли б проживати тут свої чи не останні дні у нашому районі також вистачає. Тлумаччани подають добрий приклад у цьому.

І вже приємним завершенням стала екскурсія-сплав по Дністру від с. Долини до с. Петрів на трьох плотах КП «Дністровська флотилія». Перед нами відкривалася небачена краса Дністровського каньйону, який простягнувся по районі на82 кмі омиває 16 його сіл, де зібрані найкращі творіння живої і неживої природи. Хіба не характерно, що на території одного із сіл району на високому правому березі Дністра виявлено сліди Буківнянського городища – літописного міста Биковен. «Дністровська флотилія» уже діє майже два роки і її послугами з подорожування – індивідуального чи колективного – може скористатися кожний краянин. Автор особисто, як і його партнери-пасажири на другому плоті вдячний капітанові Богданові Налиснику – сільському голові із Кутища. У задумах тлумачан – створення умов для проведення міжнародних змагань з дельта- та парапланерного спорту, бо уже у селах Одаїв, Саків та Підвербці стали місцем проведення – дельтадромами для таких змагань із восьми країн світу.

Тлумаччину називають перлиною Покуття і в цьому ви можете самі переконатися. Автор цих рядків, перебуваючи у цьому краї, згадував, що тут працювала у сільських школах наша незабутня Марійка Підгірянка. А у с. Грушка загинув від рук енкаведистів сотенний УПА «Вихор» – Іван Андрейчук із Середнього Майдану. А ще приємно було почути про тісні партнерські зв`язки уже згадуваного «Штерн Агро» із ТОВ «Добробут Прикарпаття» з нашого Переросля.

Іван ГРИДЖУК (текст і світлини) «Народна Воля»

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!