Міжнародний день людей похилого віку відзначаємо щорічно 1 жовтня із 1991 року. День літньої людини – це чисте і світле свято. Свято наших батьків, бабусь та дідусів, день, коли ми віддаємо їм свою любов і повагу. Але ми мало замислюємось над тим, хто ж такі «особи похилого віку», чим маємо завдячувати їм. Передусім, це люди, які піднялися на найвищі вершини життя, з яких воно бачиться реальнішим, без оман. Наближаючись до останньої межі, багато хто з них відчув всю серйозність чи, навпаки, марність життя. До них прийшли хвороби, самотність, втрати… Але ж душа не старіє і здається їм, що так недавно ще ходили вони до школи, закохувалися, вчились, мріяли, будували плани на майбутнє… і думали як багато у них попереду…
Поки ми молоді, старість бачиться нам такою далекою і навіть неможливою. Нам здається, що ми завжди будемо молоді, але… Роки минають швидко і в якусь мить людина починає розуміти, що вона поповнює ряди бабусь та дідусів. Обминути старість не можна, але й коритися без опору не потрібно. Людина сама здатна відсунути її на один-другий десяток років. Одні відчувають старість в 40-50 років, а інші і в 80 відчувають себе молодими – все залежить тільки від нас самих.
Сьогодні підвищена значимість Дня людей похилого віку як щорічного свята, що має позитивний суспільний резонанс. Дбайливе ставлення до інвалідів, пенсіонерів, одиноких громадян – загальнодержавна справа. День людей похилого віку – це хороша нагода ще пильніше поглянути на проблеми літніх людей, а також ще раз засвідчити всенародну повагу ветеранам війни і праці, нашим батькам і матерям, старшим друзям, за чиїми плечима – нелегкі життєві дороги. Люди старшого покоління – джерело народної мудрості, а їх практичний життєвий досвід, невичерпна енергія та оптимізм – нерозривний місток, який з’єднує покоління.
А ще в Україні із 2005 року 1 жовтня відзначаємо День ветерана. Наші ветерани війни, праці та визвольних змагань на фронтах і в мирний час віддавали своє життя і здоров’я, самовіддано працювали на благо Вітчизни. Саме вони зробили найвагоміший внесок у відбудову та розвиток народного господарства. І тому кожен із нас береже в душі щиру гордість за батьків і дідів. Ми схиляємось перед доблесними ветеранами. Ми в неоплатному боргу перед Вашими незгасаючими подвигами.
Шановні краяни! Не забувайте ветеранів, які свою молодість, свої сили віддали праці поряд із Вами. Привітайте їх, надайте посильну допомогу, і вони будуть вам щиро вдячні! Своїм благодійним вчинком Ви принесете радість і надію в їх оселі, зігрієте душу своєю добротою.
Дорогі пенсіонери та ветерани Надвірнянщини! Доблесні захисники української землі!
Вітаю Вас з Днем ветеранів. Бажаю всім міцного здоров’я, добра, радості, довголіття, миру, злагоди та Божої ласки і захисту.
Роман ОГЕРУК,
директор Надвірнянського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг).