Боротьба УПА за волю України

Така тема науково-теоретичної конференції, присвяченої 70-річчю УПА, яка відбулася 10 жовтня ц. р. у Надвірнянській ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 для учнів 10-11 класів Надвірнянських і Пнівської шкіл та Прикарпатського військово-спортивного ліцею-інтернату. Зініціювали її і провели відділ освіти РДА та районне об`єднання товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка.

Відкрив зібрання і координував роботу методист районного інформаційно-методичного центру Михайло Семкіяш.

Привітали учасників конференції заступник голови районної ради Іван Степник та заступник голови райдержадміністрації, голова районного об`єднання товариства «Просвіта» Богдана Ковалюк, яка схвально відгукнулася про сучасну патріотично налаштовану молодь, її прогресивні онлайн-сторінки і прагнення утверджувати й розбудовувати незалежну Українську Державу, омріяну у віках.

Споконвіку леліяли мрію про волю України і жертовно боролись за неї на теренах нашого краю. Тому із таким зацікавленням слухали виступ учителя Середньомайданської ЗОШ І-ІІІ ст., депутата районної ради Богдана Кінаша про бойову діяльність УПА на Станіславщині в 1944-1956 роках. УПА поділялася на три групи: УПА-Північ (Волинь і Полісся), УПА-Захід (Галичина, Закарпаття, Буковина), УПА-Південь (Поділля). Згідно із рішенням Головного Командування УПА від 1 березня 1944 р. територія Станіславської області складала четверту військову округу «Говерла», що входила до складу УПА-Захід. Влітку 1944 р. тут знаходилося 40 сотень, із яких 30 легких і 10 важких. Виходячи з того, що легка сотня налічувала 160-170 чол., а важка – 180-190 бійців, то регулярне військо нараховувало майже 7 тис. чол. А разом із кущовими відділами самооборони й станицями ОУН, що складали тилову базу ВО «Говерла», – до 10 тис.

В основі структурно-організаційної побудови УПА-Захід була «трійкова система». Військові округи (ВО), як правило, складалися із трьох тактичних відтинків (ТВ), які охоплювали кілька районів, а ТВ – із трьох куренів, кожен з яких – із трьох сотень, чет і роїв. За планом, ВО «Говерла» мала складатися із чотирьох ТВ: «Чорний ліс» (входили Станіславський, Богородчанський, Калуський та Галицький райони), «Гуцульщина» (Коломийський, Жаб`євський, Косівський, Галицький), «Дністер» (Городенківський, Снятинський, Тлумацький) та «Журавлі» (Долинський, Болехівський, Рожнятівський, Перегінський райони). Однак, внаслідок стрімкого наступу Червоної армії, формування ТВ не завершили. Тому основну боротьбу проти радянської влади вели на ТВ «Чорний ліс», «Гуцульщина» і «Журавлі».

На терені «Журавлі» знаходилися військово-вишкільні та лікувальні бази УПА, зокрема, старшинська школа УПА «Олені» та військова школа кадрів ОУН «Тигри».

Медичною службою в УПА відав Український Червоний Хрест, представник якого входив до штабу ВО «Говерла». Шпиталі-криївки на 6-15 ліжок будували під землею, дотримуючись конспірації. Військові відділи ВО «Говерла» були добре озброєні німецькою, угорською, радянською зброєю.

Ситуація вимагала від радянсько-партійного керівництва області ефективних дій для ліквідації збройних формувань ОУН-УПА. Богдан Кінаш детально охарактеризував особливості цієї боротьби, мужність повстанців, військові операції, реорганізацію УПА у збройне підпілля ОУН та його припинення у 1959 р.

Звитягу вояків УПА у Надвірнянщині у 1940-1950-ті роки животрепетно описав учитель історії Лоївської ЗОШ І-ІІІ ст., заступник голови райорганізації Всеукраїнського товариства «Меморіал» Іван Кметюк, назвавши прізвища і псевдо провідників ОУН-УПА, оперуючи архівними матеріалами про немеркнучий героїзм повстанців. Не згасне пам`ять про повстанські родини Поварчуків (с. Білі Ослави), Свідруків (м. Надвірна), Цапеїв (с.Черник), Бойчуків (смт. Делятин), Романюків (с. Лоєва), Стефураків (с. Тисменичани), Борисюків (с. Зелена) та ін. У багатьох населених пунктах встановлені пам`ятні хрести, меморіальні дошки, обеліски, а в с. Цуцилові – меморіальний цвинтар воякам УПА. Віримо, що у наших сучасників такий же волелюбний український дух. Набагато об`ємніше Іван Кметюк висвітлює національно-визвольну боротьбу у нашому краї у своїй нововиданій книзі «Зродились ми великої години».

Грунтовно також підготували тематичні виступи: «Золотий вересень 1939 року. Підпілля ОУН проти радянського окупаційного режиму в 1939-1941 роках» – учитель Ланчинської ЗОШ І-ІІІ ст. Василь Гресько; «ОУН і нацистська Німеччина. Втрачені ілюзії керівництва ОУН» – Олег Гричко, Надвірнянська ЗОШ І-ІІІ ст. № 4; «Боротьба УПА-Захід проти фашистів на території Станіславівщини у 1943-1944 роках» – Іван Калатан, Пнівська ЗОШ І-ІІІ ст.; «Правда і міфи про УПА» – Микола Костик, Максимецька ЗОШ І-ІІ ст.). В унісон із тематикою присутні переглянули унікальні слайди. У роботі конференції взяв участь радник голови районної ради Василь Андрейчук.

Заходи, присвячені 70-річчю УПА тривають. Краяни схиляють голови перед повстанцями, які мужньо чинили опір усім поневолювачам. Аналогів цієї національно-визвольної боротьби немає у світі.