На 20-й гуцульській гостині у Верховині

«Ось Жаб`є, Гуцульська столиця» – так писав Іван Франко про казковий закуток у самому серці Гуцульщини, оповитому з усіх боків горами, що змійкою перерізає бурхливий Черемош. Старожили добре пам`ятають історичну назву села Жаб`є, а тапер містечко Верховина, яке по-новому так іменують уже 50 років, із 1962-го. Якраз під час цьогорічного фестивалю тут відкрили оригінальний пам`ятний знак, на якому й увіковічнено ті слова великого Каменяра.

Фестивальна хода Надвірнянської гуцульської делегації

Тож тепер по праву кажемо, що ювілейний 20-ий Міжнародний Гуцульський фестиваль уже четвертий раз проходив у Верховині – праматерній столиці Гуцулії. Першу фестивальну ватру «Струни Черемоша» далекого 1991 року в урочищі Запідок у селі Верхній Ясенів роздмухували й колективи художньої самодіяльності Надвірнянщини.

Здавалося, що за три дні цьогорічного Гуцульського фестивалю 21-23 вересня оспіваний нашими геніями Іваном Франком і Лесею Українкою та ін. могутній Черемош став мистецьки повноводнішим, в якому нуртували хвилі пісень, танців і музики.

На гостину до Верховини, на клич її трембіт з`їхалися, як завжди, брати-гуцули й сусіди Буковини, Галичини, Закарпаття, древнього Львова та Румунії, а також і тверді гуцули та їхні шанувальники з усієї України, її стольного Києва, а також із США, Канади, Польщі, Росії, Естонії, Молдови.

А ще дякувати Всевишньому за милосердну силу матінки-природи, яка з високого неба дарувала сприятливу погоду. Як кажуть, було ні холодно, ні жарко. На диво, за три дні, як у калейдоскопі, пробігли всі чотири пори року. Першого дня йшов холодний дощ, який зупинило із-за чорних хмар ласкаве весняне сонце, то повіяло з гір запахом зими, що напередодні вкрилися першим снігом, то проривалися промінчики лагідного літнього сонечка. Від нього ставало тепліше тілу й душі, уже не треба було згадувати про кожух і парасольки, а багатолюдний оновлений стадіон «Черемош» відразу розцвітав вишиванками.

Василь Левицький (автор публікації) презентує газету «Рідне село Білі Ослави» (спецвипуск «Народної Волі») учасникам ХVІІІ з`їзду Всеукраїнського об`єднаного товариства «Гуцульщина»

Делегати VІІІ з`їзду Всеукраїнського об`єднаного товариства «Гуцульщина» біля нововідкритого пам`ятного знака про Жаб`є

Це ще раз нагадало усім, в яких природно-кліматичних умовах віками проживають, працюють і відпочивають горді люди Карпатських гір, де гартується пожива для їхнього розуму й таланту.

З повною тайстрою мистецьких талантів на свято до Верховини приїхала й делегація Надвірнянщини на чолі із головою районної ради Василем Поповичем, головою районної організації Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» Романом Гурмаком та начальником відділу культури і туризму РДА Олександром Зварчуком. На кількох фестивальних сценах виступали наші творчі колективи співу, танців, музики, художнього читання, відео- і фотомистецтва, майстри художньо-декоративного мистецтва.

Театральний жанр панував на сцені будинку культури села Криворівня, яке вважають супутником Верховини. Добре підмітили, що Верховина без Криворівні – не Верховина. На цій сцені Галина Чуревич декламувала уривок із повісті «Довбуш» Гната Хоткевича. Приємно було тут зустрітися з надвірнянкою-львів`янкою, викладачем Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького, письменницею Надією Черкес (із дому Дем`янчуків), яка зі своїми студентами аматорського колективу «Первоцвіт» презентувала уривок п`єси за її новелами, присвячений 70-річчю створення УПА. Членкиня літературної студії «Бистрінь» Ганна Попович разом із драматичним колективом «Доряни» із м. Яремче захопила глядачів своєю п`єсою «Любов перемагає». У музеї Івана Франка у Криворівні проводили конкурс відеофільмів.

Ганна Попович, Галина Чуревич і  Надія Черкес як учасники фестивалю

Тому невипадково наші митці зібрали велику кількість нагород. Танцювальний колектив «Горянка» (кер. Олена Здольник) здобув гран-прі ХХ Гуцульського фестивалю; дипломом І ступеня відзначений оркестр народних інструментів «Козакові струни» (кер. Богдан Вацик) і творча група ТРК «Надвірна» (дир. Богдан Климковецький); фотостудійці «Трембіти» (кер. Роман Глодан) завоювали дипломи ІІ ступеня; народний фольклорний колектив «Біла криниця» (кер. Галина Щерб`юк від імені колективу висловлює вдячність депутатові районної ради Іванові Симчичу за сприяння транспортом) – диплом ІІІ ступеня. Дипломантами стали також майстри художньо-декоративного мистецтва, викладачі дитячої художньої школи з Надвірної Надія Алієва, Оксана Ружило, Марія Гордійчук і гуморист із Молодкова Ганна Ковалюк.

У рамках ХХ Гуцульського фестивалю відбувся VІІІ з`їзд Всеукраїнського об`єднаного товариства «Гуцульщина». Делегати від Надвірнянської Гуцульщини – автор цих рядків та цьогорічна випускниця Коломийського медичного коледжу Світлана Левицька. Тут обговорювали і питання інформаційного забезпечення гуцульського регіону, особливо наголошували про радіомовлення. Заодно випала нагода ознайомити делегатів із першою сільською газетою на гуцульських теренах «Рідне село Білі Ослави» – спецвипуском «Народної Волі».

Об`ємний пласт назрілих проблем обговорили на ХVІІ науково-практичній конференції на тему «Основні особливості соціально-економічного та духовного розвитку гуцульського регіону у специфічних етнографічних гірських ландшафтно-кліматичних умовах у період сучасних глобалізаційних процесів: стан, проблеми, перспективи». На пленарному засіданні з цікавим питанням виступив Анатолій Лютюк з Естонії, закликавши до спів­праці над проектом ручноробленої книги «Санктуаріум унікальних культур світу. Гуцули».

Проект виконує Центр української культури в Естонії, Таллінні (www.ukk.ее) за підтримки голови ОДА Михайла Вишиванюка та передбачає створення книги, присвяченої Гуцульщині, що відкриє серію «Ковчег унікальних культур світу». Книга має на меті розповісти читачеві про давню, унікальну і багату культуру Гуцульського краю через поезію українською та англійською мовами, тематичні коментарі видатних уродженців Гуцульщини з усього світу, графічні рисунки та репродукції давніх світлин і документів. 30 ексклюзивних примірників книги виготовляють вручну у знаній в Європі Талліннській папірні і друкарні, єдиній в Естонії функціонуючій автентичній майстерні виготовлення черпаного паперу. В Україні презентація готових книг відбудеться під патронатом голови ОДА після її виходу у світ. Під час презентації книги ручної роботи з особистим підписом голови ОДА передадуть представникам дипломатичних місій іноземних країн для зберігання в найбільших бібліотеках світу. Друковані книги, виготовлені як репродукції ручноробленої книги, вийдуть накладом 3000 примірників і будуть запропоновані для широкого розповсюдження в Україні та в інших країнах світу.

На одному із секційних занять виступив із доповіддю науковий співробітник природного заповідника «Горгани» Степан Юсип.

На черговому з`їзді затверджено графік проведення гуцульських форумів, згідно з яким наступного року фестиваль переїде у буковинську сторону – батьківщину Юрія Федьковича, у Путилу. Звідти через Черемош знову повернеться в Галичину, де народилася Марійка Підгірянка та Юрій Шкрумеляк, у Надвірну, де так довго зачекалися на це величне гуцульське свято.

Василь ЛЕВИЦЬКИЙ,

член НСЖУ,

с. Білі Ослави.