26 жовтня 2012, 11:42 | Рубрика: Здоров`я Версія для друку
809 переглядів
Добре відомо ще із часів Гіппократа – основоположника медицини, що один і той же препарат може бути і ліком, і отрутою в залежності від обставин і різних причин. Майже кожен лік має покази і десятки протипоказів для застосування.
Довготривалий безконтрольний прийом ліків пригнічує імунну систему, яка має захисні властивості. Все це може привести до трагічних ускладнень. Спеціалістам доводиться в окремих випадках відміняти всі ліки до з`ясування причин.
Алергія від ліків блискавичного типу може привести до смертельного наслідку, якщо негайно не нададуть кваліфіковану медичну допомогу. При алергії сповільненого типу може виникнути таке захворювання, як бронхіальна астма. Особливо широко хворі вживають антибіотики для лікування різних запальних захворювань, а, між іншим, їх повинні відпускати в аптеці тільки за рецептом лікаря з його особистою печаткою. До речі, в деяких сучасних клініках антибіотики призначає тільки консиліум лікарів того чи іншого профілю. Самолікування антибіотиками приносить шкоду людям старшого віку, особливо дітям.
Ще більша небезпека таїться в самодіагностиці і самолікуванні гострих хронічних захворювань. Деякі з них ( виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки, грижі, холецистит) можуть ускладнюватись перфорацією виразки, кровотечею, защемленням грижі. Всі ці симптоми не завжди типові і чітко виражені, що залежать від багатьох причин, і тому ускладнення в деяких випадках дуже важко діагностувати. Замість того, щоб звернулись до лікаря, хворі промивають шлунок, вживають проносні препарати, знеболюючі середники і ще більше стирають клінічну картину захворювання. Результат такого самолікування – пізнє звертання до лікаря, пізня діагностика, тяжкий післяопераційний перебіг і розвиток грізних ускладнень, коли лікарська допомога може бути неефективною і наступає летальний випадок.
В останні роки замітно зріс інтерес до методів лікування народної медицини, і в першу чергу, до лікувань травами. Активні речовини у коренях плодів, листях, стеблах деяких рослин мають виражену лікувальну властивість (корені валеріани, мати і мачуха, калина, квіти безсмертника і т. д.). Ці трави не заборонені МОЗ для реалізації в аптеках. Однак багато людей віддають перевагу базарам у сумнівних «доморощених лікарів», і буває таке, що в пакетах реалізують трави, дія яких не вивчена і, навіть, токсична для прийому хворими людьми. Ці горе-цілителі наносять пряму шкоду людям. Для лікування туберкульозу вони додають, приміром, суміш із березових бруньок з медом, настояну на спирту. Березові бруньки – це сечогінний засіб і на збудник туберкульозу не діє, як і мед, а прийом алкоголю ослаблює організм і тим самим веде до прогресування захворювання.
За тактику лікування в кожному конкретному випадку несе відповідальність тільки лікуючий лікар. Важливо пам’ятати , що треба лікувати не хворобу, а хворого.
Володимир НЕЙЛИК,
лікар-хірург центральної районної лікарні.