Протест виконувача обов’язків прокурора області відхилено

Депутати Івано-Франківської обласної ради на позачерговій вісімнадцятій сесії 9 жовтня ц. р. прийняли рішення відхилити протест виконувача обов’язків прокурора області на пункт 1 рішення обласної ради від 23.08.2012. № 606-17/2012 «Про дотримання вимог Конституції України щодо функціонування державної української мови в Івано-Франківській області».

Підставами для такого рішення обласної ради стали статті 10, 19, 60, 140 Конституції України, стаття 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, стаття 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Депутати мотивували своє рішення також відповідними вимогами законів України «Про Регламент Верховної Ради України», «Про комітети Верховної Ради України», «Про статус народного депутата України», діяли відповідно до рішень Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99 та від 5 жовтня 2005 року № 6-рп/2005, а також з уваги на чітку позицію громадськості області щодо питання конституційного функціонування державної української мови в Україні.

Виступаючи з цього приводу, депутат обласної ради Василь Скрипничук окремо зауважив: «Протест не підлягає задоволенню, а, значить, підлягає відхиленню з наступних причин. Виконувач обов’язків прокурора Івано-Франківської області у своєму протесті справедливо посилається на статтю 19 Конституції України, де вказано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Але це аж ніяк не означає, що обласна рада порушила вимоги Конституції України, адже стаття 60 Конституції України вказує, що ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази, а за їх віддання та виконання настає юридична відповідальність.

Прийняття закону «Про засади державної мовної політики» відбулося з грубим порушенням Конституції України та законів України «Про Регламент Верховної Ради України», «Про комітети Верховної Ради України», «Про статус народного депутата України» і прямо суперечить рішенням Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99 та від 5 жовтня 2005 року № 6-рп/2005, в яких, зокрема, констатується, що Конституція України забороняє узурпацію державою, її органами або посадовими особами належного виключно народові права визначати і змінювати конституційний лад в Україні.

Відповідно до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Виходячи з цієї вимоги Конституції України, державна мова є складовою частиною конституційного ладу, а тому прийняття цього закону є переконливим свідченням спроби неконституційного і незаконного захоплення влади нелегітимною парламентською більшістю.

Окрім цього, умисне прийняття парламентською антиукраїнською більшістю вищезгаданого антиконституційного закону показує, що особи, які проголосували за цей закон, надали іноземній державі допомогу в проведенні підривної діяльності проти України. Таке діяння, беззаперечно, вчинене на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній безпеці України, а тому воно носить ознаки державної зради. А державна зрада відповідно до статті 111 Кримінального Кодексу України є кримінальним злочином.

Таким чином, вказаний закон можна вважати результатом злочинних діянь організованої групи, спрямованих проти основ національної безпеки України.

У протесті не враховано, що обласна рада згідно з вимогами частини 2 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» може розглядати і вирішувати на пленарних засіданнях й інші питання, віднесені цим та іншими законами до її відання.

У статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка ратифікована в установленому законодавством порядку в Україні, встановлено, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.

Стаття 140 Конституції України визначає обласну раду органом місцевого самоврядування, який представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст. Незаперечним є факт, що спільним інтересом територіальних громад Івано-Франківської області є недопущення запровадження інших, окрім української, мов».

Прес-служба обласної ради.