Газета по-надвірнянськи
 

Змінено порядок розірвання шлюбу згідно із Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»

19 жовтня 2012, 15:45 | Рубрика: Закон Версія для друку Версія для друку 1,148 переглядів

27 липня 2012 року набув чинності Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», яким передбачено ряд суттєвих новел та внесено зміни до Сімейного, Цивільного і Цивільного процесуального кодексів України, Закону України «Про нотаріат».

Новітні норми стосуються, зокрема, порядку розірвання шлюбу. Згідно з положеннями законодавства розірвання шлюбу здійснюють органи державної реєстрації актів цивільного стану та в судовому порядку.

Підстави розірвання шлюбу органами державної реєстрації актів цивільного стану в залежності від волевиявлення подружжя можна поділити на дві групи: розірвання шлюбу за взаємною згодою подружжя та за волею лише одного з подружжя.

У першому випадку шлюб припиняється за спільною заявою подружжя, яке не має дітей (ст. 106 Сімейного кодексу України). На підставі заяви одного з подружжя шлюб розривається у разі, якщо другий із подружжя визнаний безвісно відсутнім або недієздатним (ст. 107 Сімейного кодексу України).

Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесено зміни до Сімейного кодексу та виключено норми, згідно з якими один із подружжя за своєю заявою міг розірвати шлюб в органах державної реєстрації актів цивільного стану з другим із подружжя, засудженим до позбавлення волі на строк не менше, як три роки. Засуджена до позбавлення волі особа була позбавлена права ініціювати питання розірвання шлюбу в органах державної реєстрації актів цивільного стану. При цьому закон визначав строк позбавлення волі – три роки і більше, як доленосну межу, від якої залежала реалізація особою в повній мірі своїх особистих немайнових і майнових прав.

У прийнятому Законі України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» знайшли закріплення норми, згідно з якими засуджені до позбавлення волі особи, незалежно від строку покарання, мають можливість ініціювати питання розірвання їх шлюбу в судовому порядку або розірвати шлюб в органах державної реєстрації актів цивільного стану за взаємною згодою з другим із подружжя та у разі відсутності спільних дітей. Справа про розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі, може бути розглянута судом за участі представника такої особи. При розгляді справи в суді враховують вимоги за­судженої особи щодо реалізації її майнових прав, участі у вихованні дітей тощо.

Крім того, Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» не передбачено проведення державної реєстрації розірвання шлюбу на підставі рішення суду про розірвання шлюбу. Розірвання шлюбу, здійснене судом після набрання чинності цим Законом, не підлягає державній реєстрації в органі державної реєстрації актів цивільного стану. У таких випадках документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Розірвання шлюбу здійснюється судом за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавленая волі, у порядку окремого провадження, а також за позовом одного з подружжя. При розірванні шлюбу особа, яка змінила прізвище при державній реєстрації шлюбу, визначає для себе чи надалі іменуватися цим прізвищем або відновити дошлюбне прізвище.

Статтею 235 Цивільного процесуального кодексу України, яка регулює порядок розгляду справ окремого провадження, визначено, що у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим із подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.

При розгляді питання про розірвання шлюбу в порядку позовного провадження суд приймає рішення, в резолютивній частині якого зазначає висновок по суті заявлених позивачем вимог (ст. 215 зазначеного Кодексу).

Таким чином, належне вирішення судом питання про прізвище, яке бажає мати той із подружжя, який змінював його під час державної реєстрації шлюбу, залежить від зазначення відповідних вимог у поданих до суду заяві або позові.

У разі, якщо питання про вибір прізвища не буде предметом розгляду суду, це призведе до необхідності повторного звернення особи та ухвалення судом додаткового рішення. У зв’язку з цим із метою належної реалізації права особи на вибір прізвища після розірвання шлюбу необхідно порушувати про це питання у поданих до суду заяві або позові.

Марія ГУРАШ,

начальник відділу ДРАЦС РС райуправління юстиції.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!