9 листопада – День української писемності та мови

У листопаді 1997 р. виданий указ Президента України «Про День української писемності та мови». У ньому сказано, що за ініціативою громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства встановлено в Україні День української писемності та мови, який відзначають щорічно 9 листопада, у день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця. Це роблять для того, щоб привернути увагу до історії української книги і сучасних її проблем.

Віхами історичного розвитку книжкової справи в Україні безумовно є видатні пам’ятки українського народу, такі як «Реймське» Євангеліє, вивезене до Франції дочкою київського князя Ярослава Мудрого Анною, «Остромирове Євангеліє», яке вважають найдавнішою і точно датованою пам’яткою рукописного мистецтва, «Київський Псалтир», «Пересопницьке Євангеліє».

«Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова –це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня інтелектуальна і мислительська діяльність народу». (О. Олесь).

«Одна вона у нас така –

Уся співуча і дзвінка,

Уся плакуча і гримуча,

Хоч без лаврового вінка». (Т. Шевченко).

«Людина, яка втратила свою мову – неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови. В неї зовсім відмінніша рефлексія і користується вона, за визначенням І. Франка, «верхньою» свідомістю. Себто її підсвідомість унаслідок асиміляції загальмована, притуплена». (П. Мовчан).

«Коли забув ти рідну мову,

Яка б та мова не була –

Ти втратив корінь і основу

Ти обчухрав себе дотла». (А. Білоус).

Українська мова – державна мова України. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України. Українською мовою розмовляють близько 45 мільйонів людей і вона входить до другого десятка найпоширеніших мов світу.

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 р., українську мову вважали рідною 67,5% жителів України, що на 2,8% більше, ніж за даними перепису 1989-го. Російську мову визначили як рідну 29,6% жителів, у порівнянні з минулим переписом населення цей показник знизився на 3,2%. Частка інших мов, вказаних в якості рідної, становила 2,9%.

У День української писемності та мови за традицією покладають квіти до пам’ятника Несторові-літописцю; відзначають найкращих популяризаторів українського слова; заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою; стартує Міжнародний конкурс знав­ців української мови ім. Пет­ра Яцика. Щорічна кількість учасників – понад 5 млн. із 20 країн світу.

Мово рідна, слово рідне!

Хто вас забуває –

Той у грудях не серденько –

Тільки камінь має. (С. Воробкевич)

Знову і знову… та про рідну мову.

Кажуть: «Якось обійдеться».

Ні, конфлікт не минеться –

Ще більш загостриться!

Не даймо себе забалакати…

Бо можна останню фортецю вже здати!

Ворог не дрімає – він все за своє:

Невпинно павутиння кругом нас снує.

«Молодший і старший брати»!

Не даймо основі мов слов’янських

Нині… безслідно вмерти.

Вивчіть вашої мови основу…

Не вбивайте її знову і знову!

Р.S. Вивчення мови чужої

Збагачує лексикон –

І мови рідної.

«И» чи «І»

Був в нас Фитьків –

Та став Фітьків,

Був Онищук – став Оніщук,

Був Орищук – став Оріщук;

Раз вже митра стала мітра…

То і «Дмитра» буде «Дмітра»;

Будем мать мітрополіта,

Й настануть «благії літа»:

Зникнуть УПЦ й УГКЦ –

Залишиться РПЦ;

«Укр» стане уже «рос»,

Недоросток – малорос;

Усі «и» «і» будем звати;

Й будуть в нас отци-мітрати…

Якщо будемо дрімати.

І. Геронт,

м. Надвірна