Геноцид ніколи не забудеться

У суботу, 24 листопада у Надвірній вшанували жертв Голодомору – геноциду українського народу. Він забирав життя, не щадив нікого. Це страшне слово «Голод» витало тричі, та найстрашнішим для українців стали криваві жнива 1932-1933 рр., коли з карти нашої держави зникали цілі села і райони. Голодомор, як справжня людська чума, забрав мільйони життів. Уже сьогодні, коли нарешті 42 країни світу визнали Голодомор спланованим геноцидом українського народу, ми зрозуміли, що можемо шанувати і зберігати пам’ять про мільйони безневинних жертв тоталітарної машини.

Численні представники громади, влади і духовенства Надвірнянщини зібралися біля Пам’ятного знака жертвам Голодомору, який розташований на будівлі центральної районної бібліотеки. Священики УГКЦ та УПЦ КП відслужили панахиду за упокій душ загиблих. Заступник голови районної ради Іван Степник зазначив, що ми уже вкотре вшановуємо мільйони жертв Голодоморів, людей, яких тодішня більшовицька влада прирекла на смерть. – Страшнішого лиха в Україні не знали, це був чітко продуманий план винищення українського народу надзвичайно жорстоким методом – катування голодом. Винищили основу духовності – українське село. Наша сила нації, віра і дух є дуже сильними. Основний лейтмотив виступу – можна намагатися знищити Голодомор в історичних працях, та його ніколи не стерти із людської пам’яті. – Це не загоєна рана у житті кожної людини і ми повинні щиро молитися за упокій їхніх душ. У кожній домівці запалають свічки і це ніколи більше не повинно повторитися.

Краяни – молоде і старше покоління – у скорботі за жертвами Голодомору і геноциду українського народу

– Сьогодні нас усіх об’єднує пам’ять, – із таких слів розпочала свій виступ заступник голови РДА Богдана Ковалюк. – Саме пам’ять з натовпу викристалізовує народ. Цю націю не можна було знищити ні репресіями, ні словом, ні смертю. Будь-яку живу істоту можна змусити підкоритися на рівні рефлексів голодом. Сьогодні і серед нас є такі люди, яких торкнулася тоталітарна машина, – якщо не голодом, то арештами і тюрмами. Пам’ятаймо жертв Голодомору, молімося за них і просімо Бога, щоб таке страшне лихо більше не повторилося, закликала Богдана Ковалюк.

Голодомор є у пам’яті молодого життя, який тільки починає свій життєвий шлях, але вже усвідомлює, що цей Геноцид приніс для України та її жителів. Учениця Надвірнянської ЗОШ І-ІІІ ст. № 2, голова районної ради старшокласників Мар`яна Буній мовила про те, що кривавими словами у пам’яті нашого народу викарбуваний Голодомор. – Минуле – дорога у майбутнє і ми повинні його усвідомити й осмислити. Ми ходимо по землі, яка вкрита людськими тілами. Ми пам’ятаймо про це, бо це потрібно не їм, а нам.

Усі присутні на цьому вшануванні не могли стримати сліз. До найглибших фібр душі зачіпали виступи фитьківських дітей та їхніх вихователів і як символи тих страшних часів: ікона Ісуса Христа, до якої молилися, щоб якось пережити те страшне лихо, колосся пшениці і хліб. З історичною довідкою про події 1932-1933 рр. виступив начальник відділу внутрішньої політики і зв’язків із громадськістю апарату РДА Тарас Дем`янчук. Надвірнянський міський голова Зіновій Андрійович взяв участь у вшануванні і закликав краян до розуміння і визнання цього страшного терору українського народу. Пам’ятаймо про невинних жертв цього страшного Геноциду українського народу і молімося за упокій їхніх душ.