Новий закон «Про зайнятість населення» – перспективний шлях до подолання безробіття та розвитку підприємництва

5 липня 2012 року прийнято нову редакцію Закону України «Про зайнятість населення»(далі – Закон), який набуде чинності з 1 січня 2013 року.

Закон визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист.

Новим Законом передбачено ряд новацій у сфері зайнятості. Зокрема:

1. Особам віком старше 45 років, страховий стаж яких становить не менше 15 років, мають право до досягнення встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку на одноразове отримання ваучера для підтримання їх конкурентоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності. Вибір професії (спеціальності) із затвердженого переліку, форми та місця навчання здійснюється особою. Вартість ваучера встановлюється в межах вартості навчання, але не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом (стаття 30 Закону).

2. Роботодавцям забороняється висувати будь-які вимоги дискримінаційного характеру в оголошеннях (рекламі) про роботу та під час проведення добору працівників, а також вимагати від осіб, які шукають роботу, подання відомостей про особисте життя (стаття 11, частина 5 статті 50 Закону).

3. Роботодавцям, які працевлаштовують на нові робочі місця громадян, котрі мають додаткові гарантії у працевлаштуванні (один з батьків, який має на утриманні дітей віком до 6 років, виховує один дитину віком до 14 років чи дитину-інваліда; діти сироти; особи, звільнені від відбуття покарання або примусового лікування, молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової чи альтернативної служби – протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби і яка вперше приймається на роботу; особи, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» залишилося 10 і менше років) та яким надано статус безробітних, за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, строком не менше ніж на 2 роки щомісяця компенсовуватимуться фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений. Дана компенсація виплачується протягом одного року з дня працевлаштування особи(стаття 26 Закону).

4. Роботодавці самостійно розраховують квоту громадян, котрі мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванні, у тому числі молоді, з урахуванням чисельності громадян, які на умовах повної зайнятості уже у них працюють та забезпечують їх працевлаштування самостійно або можуть звернутися за сприянням у працевлаштуванні до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції (стаття 14 Закону).

5. Роботодавцям, які протягом 12 календарних місяців створювали нові робочі місця, працевлаштовували на них працівників і упродовж цього періоду щомісяця виплачували їм заробітну плату в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати за кожну особу, протягом наступних 12 календарних місяців за умови збереження півня заробітної плати за кожну таку особу щомісяця за рахунок коштів Державного бюджету України, компенсуються витрати у розмірі 50% суми нарахованого єдиного внеску за відповідну особу за місяць, за який він сплачений (частина 3 статті 24 Закону).

Ряд позитивних змін передбачено в Законі і для молоді. Так, відповідно до статті 28 Закону, з метою залучення до роботи за відповідною професією (спеціальністю) в селах і селищах молодому працівнику, який уклав трудовий договір на строк не менше три роки з підприємствами, установами та організаціями, що розташовані у таких населених пунктах, надається житло на строк його роботи та одноразова адресна допомога у 10-тикратному розмірі мінімальної зарплати за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку та за переліку професіями (спеціальностями) затвердженими Кабміном. У разі, коли молодий працівник пропрацює у такому населеному пункті не менше 10 років, житло передається йому у власність.

Передбачено в Законі також стажування студентів вищих навчальних закладів та учнів професійно-технічних училищ із внесенням запису про його проходження до трудової книжки. Стажування проводиться за відповідним договором, а його строк не може перевищувати 6 місяців. Проходити стажування особа буде за індивідуальною програмою під керівництвом наставника. На період стажування на особу поширюють всі права і соціальні пільги, встановлені для працівників, які займають відповідні посади. Запис про проходження стажування роботодавець вносить до трудової книжки особи (стаття 29 Закону).

Із 1 січня 2013 року головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та реалізації державної політики у сфері зайнятості населення буде центральний орган виконавчої влади у сфері соціальної політики. Координація і контроль за виконанням основних напрямів реалізації державної політики у сфері зайнятості буде проводитись за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості та трудової міграції, який є правонаступником державної служби зайнятості.

Головний спеціаліст-юрисконсульт

Надвірнянського районного

центру зайнятості

Назар ГРИЦЮК.