30 листопада 2012, 11:48 | Рубрика: Закон
Версія для друку
1,162 переглядів
Чимало жителів краю стикаються з такими проблемами, як неможливість стягнення аліментів та невиконання судових рішень.
Щоб уникнути можливих труднощів у подібних ситуаціях, доречно знати порядок виконання судових рішень і, зокрема, стягнення аліментів. Порядок організації виконання рішення суду про стягнення аліментів визначає Закон України «Про виконавче провадження». Підставою для відкриття виконавчого провадження є заява стягувача та виконавчий лист. Виконавчі листи про стягнення аліментів пред`являють до відповідного відділу ДВС за місцем роботи або проживання боржника. У випадку, коли виконавчий документ відповідає вимогам ст. 18 та пред`являють до відділу ДВС за місцем та підвідомчістю виконання рішення, державний виконавець повинен його прийняти та відкрити виконавче провадження.
При виконанні рішення суду за місцем роботи боржника державний виконавець виносить постанову та направляє до підприємства, установи чи організації, де працює боржник, в якій головному бухгалтеру пропонують щомісячно утримувати у визначеному розмірі після відрахування всіх податків із заробітку боржника аліменти, а також вказують термін, протягом якого необхідно проводити ці утримання. У разі наявності заборгованості з виплати аліментів, головному бухгалтеру також вказують на стягнення цієї заборгованості. Розмір заборгованості з аліментів визначає державний виконавець за місцем виконання рішення, виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не проводилося, або одержаного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі чи у відсотковому відношенні. Якщо боржник у цей період не працював, заборгованість визначають, виходячи із середньої зарплати даної місцевості. Державний виконавець у разі надходження виконавчого документа повинен підрахувати розмір заборгованості і повідомити про це боржника. Боржник зобов`язаний повідомити виконавцю про зміну місця роботи чи проживання, а також про інші доходи та про часткове чи повне виконання рішення суду. У разі неподання відомостей без поважних причин на винних осіб, у т. ч. й на платника аліментів, можуть накласти штраф.
Закон України «Про виконавче провадження» також встановлює умови звернення стягнення на майно боржника – платника аліментів. У разі неможливості стягнення аліментів із заробітної плати чи інших доходів боржника протягом трьох місяців поспіль, і якщо він не працює і не одержує доходів, то стягнення звертається на майно боржника. З метою забезпечення даної норми законодавства надано державному виконавцю чимало прав, серед яких, зокрема, право накладати арешт на майно боржника, опечатувати його, а також передавати на реалізацію у встановленому законом порядоку та інші. Варто наголосити, що стягнення може бути звернене лише на майно боржника, яке зареєстровано за ним на праві власності. Законодавство також передбачає можливість стягнення аліментів у разі виїзду боржника на роботу до іншої країни. Із осіб, зобов`язаних сплачувати аліменти, у разі виїзду їх для постійного проживання у країни, з якими Україна не має договорів про надання правової допомоги, стягнення аліментів проводять на час виїзду за рішенням суду за весь період досягнення дитиною повноліття. Крім того, у разі злісного ухилення боржника від сплати аліментів за заявою стягувача державний виконавець має право направити до правоохоронних органів подання про порушення відносно боржника кримінальної справи за ст. 164 КК України.
Тарас РИМАРУК,
державний виконавець відділу ДВС райуправління юстиції.