Газета по-надвірнянськи
 

Реформування – як стимул розвитку територіальних громад

7 грудня 2012, 11:35 | Рубрика: Влада, Свята, Тема дня Версія для друку Версія для друку 360 переглядів

За роки незалежності Української держави закладено конституційно-правові, законодавчі, організаційні, матеріально-фінансові засади місцевого самоврядування як самостійної складової конституційного ладу України. Ст. 7 Конституції України передбачає, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Розділ XI «Місцеве самоврядування» регулює засади організації та функціонування місцевого самоврядування, закріплює основні підходи до розмежування компетенції між різними рівнями органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Після ухвалення Конституції України прийнято базовий Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні». Згодом також прийняли Закони України: «Про статус депутатів місцевих рад», «Про столицю України – місто-герой Київ», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про органи самоорганізації населення», «Про асоціації органів самоврядування». Крім того, Українська держава ратифікувала Європейську хартію місцевого самоврядування та Додатковий протокол до Європейської хартії місцевого самоврядування про право участі у справах місцевого органу влади.

Проте далі, як пише відомий український фахівець із питань місцевого самоврядування Микола Пухтинський: «пішли хвилі очікуваних сподівань реформування та розчарування й відступу від нього». Це стосується спроб проведення адміністративної реформи у 1998-2000 рр.; т. зв. другого етапу конституційної реформи 2004 р. (закон № 3207-1) (не схвалений, що й «поховало» політреформу-2004). Ці «хвилі» засвідчили: у політикуму не було стратегічного бачення розвитку країни, трансформації системи публічної влади загалом, місцевого самоврядування зокрема, а в керівництва держави – політичної волі та бажання здійснювати справжнє реформування.

Сьогодні більшість представників органів місцевого самоврядування, незалежно від партійного квитка (і члени Партії регіонів, і ВО «Свобода», і незалежні самовисуванці та ін.), лідери асоціацій органів місцевого самоврядування, експерти й фахівці-практики одностайно стверджують, що у місцевому самоврядуванні нагромадилася критична маса проблем, які можуть вибухнути у будь-який час…

Міжнародний досвід свідчить, що у всіх країнах, у котрих успішно відбулася децентралізація, реформа місцевого самоврядування була результатом кропіткого пошуку компромісів та відвертого публічного діалогу влади, територіальних громад і громадянського суспільства.

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства розробило і подало в Кабінет міністрів України першу редакцію проекту Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Цей проект концепції отримав у цілому позитивний висновок, у т. ч. Центру експертизи реформ місцевого самоврядування Ради Європи, Генерального директорату з питань демократії та політичних справ. У пропонованому проекті закладено «м’яку модель» проведення реформи місцевого самоврядування, яка визначає пріоритети реформи таким чином, щоб створити можливість запровадження поступового, виваженого, прозорого і відкритого алгоритму реформи в частині термінів її реалізації, а також по суті заходів.

На першому етапі пропонують запровадити механізми демократії участі на місцях, зокрема, у питаннях стратегії розвитку громади, ухвалення статутів територіальних громад, схем планування територій (генпланів міст, сіл, селищ), вдосконалення правового середовища для демократії участі тощо. Систематизували та впорядкували систему надання публічних послуг населенню органами місцевого самоврядування. Пропонують уніфікувати (запровадити нормативи), стандартизувати публічні (адміністративні, соціальні та комунальні) послуги, що надають населенню органи місцевого самоврядування і виконавчої влади, виходячи з принципів максимальної доступності послуг для їх споживачів; визначити на законодавчому рівні власні повноваження, функції, права, обов’язки та відповідальність органів місцевого самоврядування за надання населенню якісних публічних послуг; сформувати мережу територіальних органів центральних органів виконавчої влади з метою забезпечення оптимальних умов для одержання населенням та юридичними особами адміністративних та соціальних послуг, які надають ці органи. Врегулювати питання міжбюджетних відносин та розмежувати повноваження державної регіональної влади та органів місцевого самоврядування. Для цього потрібно забезпечити органи місцевого самоврядування власними інвестиційними ресурсами. Законодавчо забезпечити права територіальних громад на добровільне об’єднання та запровадити активну міжмуніципальну співпрацю.

На другому етапі пропонують запровадити повсюдність місцевого самоврядування, а також повернути повноцінне самоврядування на рівні районів та областей. Надати право обласним, районним радам формувати власні виконавчі органи, самостійно розробляти і виконувати перспективні, а не тільки щорічні програми соціально-економічного, культурного розвитку та районні й обласні бюджети.

Це потребує внесення змін до базових законів «Про місцеві державні адміністрації» та «Про місцеве самоврядування в Україні», а також до інших законів галузевого характеру. У разі здійснення такого перерозподілу повноважень можна очікувати формування дієздатного самоврядування на рівні регіону, району та зменшення кількості глибоко дотаційних територіальних громад.

Реорганізувати місцеві держадміністрації в органи з контрольно-наглядовими функціями. Формувати новий адміністративно-територіальний устрій шляхом добровільного об’єднання територіальних громад. Адміністративно-територіальна реформа як частина реформи місцевого самоврядування має збігтися (бо інакше вона неможлива) із прийняттям або ж із введенням у дію зміни до Конституції України у цій частині.

Думка про те, що реформа місцевого самоврядування непопулярна – хибна. Очевидні її політичні, економічні, соціальні виграші. Досвід європейських країн свідчить, що реформа місцевого самоврядування може мати позитивний соціально-економічний і політичний ефект (найближчий для нас – досвід муніципальної реформи у сусідній Польщі). При правильно визначених пріоритетах реформи її можливо і необхідно синхронізувати з іншими структурними реформами.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!