11 січня 2013, 12:44 | Рубрика: Закон Версія для друку
655 переглядів
Ухвалення нового Кримінально-процесуального кодексу вкотре змушує задуматися про те, що відбуватиметься в українській правоохоронній системі. Тепер звернення громадян підлягають обов’язковій реєстрації. Заборонено тримати людей у СІЗО за обвинуваченнями, скажімо, в економічних злочинах. Пропонується строки досудового слідства зменшити до 6 місяців за злочини невеликої або середньої тяжкості і до 12 місяців – за тяжкі та особливо тяжкі. Усі докази, зібрані наступного дня після закінчення граничного терміну слідства, визнаватимуть незаконними і залишаться поза увагою суду.
Сукупний строк тримання в СІЗО не може перевищувати 12 місяців. Суд зобов’язаний кожних два місяці переглядати та обґрунтовувати запобіжний захід, що відповідає принципу змагальності сторін: якщо одна зі сторін щось приховає, інша завжди заповнить цю прогалину.
У суду з’являться альтернативні запобіжні заходи – застава і домашній арешт, коли на руку обвинуваченого надівають електронний браслет, щоб відстежувати його переміщення.
Новий КПК зобов’язує слідчих і прокурорів надати матеріали досудового розслідування для ознайомлення на першу вимогу потерпілого та захисту. Будь-які показання, отримані не в суді, не є доказами. Суд за підсумками процесу зможе винести тільки два вироки: виправдувальний та обвинувальний. Якщо вини людини не довели – вона вільна.
Не все однозначно в новому кодексі з питанням застосування застави. За нинішнього рівня тінізації економіки мільйонерові за формальними причинами можуть призначити меншу заставу, ніж представникові середнього класу з офіційною зарплатою. Тому критерії призначення застави, на мій погляд, слід співвіднести не тільки із тяжкістю вчиненого правопорушення, а й із обов’язковим урахуванням усіх даних про майновий стан обвинуваченого.
Володимир ТКАЧУК,
старший слідчий Надвірнянського райвідділу УМВС.