…А пам`ять вертає у будні афганські

Надвірнянщина урочисто вшанувала краян-учасників бойових дій на території інших держав, зокрема, тих, кому долею випало служити в обмеженому контингенті радянських військ у тодішній ДРА. 15 лютого ц. р. у 24-ту річницю виведення військ з Афганістану теплі слова подяки адресували саме воїнам-«афганцям», а їх полеглим побратимам – щиру молитву за упокій невинних душ.

До «афганців» звертається голова районної ради Василь Попович

Після Служби Божої у храмі УГКЦ Воздвиження Чесного Хреста у Надвірній представники районних держадміністрації і ради, а також широка громадськість Надвірнянщини на чолі з активістами райорганізації Української спілки ветеранів Афганістану під орудою громадського діяча, зокрема, у відстоюванні прав ветеранів Афганістану, Анатолія Бичковського урочистою ходою вирушили до нещодавно встановленого пам`ятника воїнам-«афганцям» у центрі Надвірної.

Звучить мелодія тужливої української пісні «Степом, степом…» і до підніжжя застиглого у бронзі солдата на символічних афганських гірських брилах лягають вінки пам`яті. Панахиду відправив отець-декан УГКЦ Ігор Шліхутка у співслужінні з іншими духівниками.

Їхню молодість обпалила афганська війна

Спогади і біль переплітаються воєдино із роздумами та радощами. А кажуть, що час – найкращі ліки. Хоча роки минають, та пам`ять вперто вертає усіх назад. Що думалося в ту мить, коли співав побратим Іван Вірста?… Про що згадували «афганці», коли сердечних струн ніжно торкнувся голос Віктора Чудновського?.. І вже правдива громадянська драматична поезія звучить із уст ведучої Галини Чуревич, яка вдало розставила всі творчі акценти у змістовному сценарію, впорядкованому методистом РБК Валентиною Лисюк.

– …Після виведення військ із території Афганістану воїнів зустрічали в основному рідні та знайомі. Керів­ництво тодішньої держави не знайшло ні часу, ні можливості для того, щоб їх зустріти… І цим самим воно проявило зневагу до армії, – зазначив у своєму виступі голова районної ради Василь Попович. Він подякував нинішнім ветеранам війни в Афганістані за те, що вони вижили і тепер показують приклад єдності, мужності і відданості загальнолюдським ідеалам. Василь Попович також дякував «афганцям» і за їх розуміння непростої нинішньої ситуації, коли в умовах обмеженого фінансування влада на місцях не може виділити достатньо коштів, щоб допомогти їм.

Пісня «афганця» Івана Вірсти – як пам`ять і шана бойовим побратимам

Високі слова пошани від імені виконавчої влади району висловила воїнам-«афганцям» заступник голови РДА Богдана Ковалюк. – Загальновідома визнана помилка радянської влади оплачена дуже високою ціною, – сказала вона. – І слово «ветеран» дуже складно вимовляти. Ваша сивина викликає до Вас повагу і разом з тим жаль …за тими слізьми, що пролили за вас матері…

Богдана Ковалюк побажала «афганцям» впевненості, що держава із високими соціальними стандартами, про яку мріяли вони, обов`язково відбудеться, як пам`ятник, споруджений завдяки самовідданості й самосвідомості воїнів-«афганців».

Анатолій Бичковський поділився роздумами після відвідин могил побратимів: із кожним роком усе більше ветеранів Афганістану відходять у Вічність. Тільки за останніх півроку в організації не дорахувалися п`ятьох своїх активістів. І нині пам`ятні добрі слова про них будуть їм найкращою нагородою. А живим – тверде переконання, що влада їх не забуває.