Газета по-надвірнянськи
 

Не продам рідну землю

29 березня 2013, 13:11 | Рубрика: Духовність Версія для друку Версія для друку 232 переглядів

Прийшли чужі люде до моєї хати:

«Продай, хлопе, землю, будеш пановати.

За ту низьку хату, маленькі віконця

Дістанеш таляри світліші од сонця».

Глянув я на гроші, блискучі, студені

І гейби стемніло од них у хатині.

«Ой, таляри, світлі, ой, таляри, биті,

Чи ви мені годні усе заплатити?»

Заплатите хату, стодоли, обори,

А чи заплатите барвінкові гори?

Заплатите ниви, спілий на них колос,

А чи заплатите звонів наших голос?

І ріднії співи, сопілки звук милий,

І цвинтар, де мріють батьківські могили?

А тож мені треба між ними спочити,

Щоби гріб отцевий найшли легко діти.

Беріть собі гроші, мені їх не треба,

За гроші не куплю світ рідного неба,

Ані Карпат шуми, ані Тиси воду –

Хто продає землю, не нашого роду.

(стиль збережено)

Марійка Підгірянка

Вірш «Не продам рідну землю» – переспів Марійки Підгірянки після Марії Конопніцької, польської письменниці (1842-1910 рр.), взято з читанки «Отчина» для 3-4 шкільного року народних шкіл, виданої у Празі 1931 року. Цю читанку для закарпатських діточок недавно віднайшов краєзнавець Василь Левицький із Білих Ослав у Науковій бібліотеці Ужгородського національного університету.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!