Під таким девізом відбувся Тиждень української мови у Цуцилівському навчально-виховному комплексі. Учні 5-6-х класів підготували інсценізовану казку «Як намистини, диво калинове – частини мови».
20 лютого знавці української мови нашої школи брали участь у Всеукраїнській українознавчій грі «Соняшник». Гамірно було на перервах біля стіннівки, на якій учні знайшли для себе цікаві завдання: розгадати кросворди «Українські народні страви», «Піраміда» та інші, доповнити прислів`я, у кишеньку під назвою «З поетичного зошита» вкласти власно складений вірш про українську мову, а під рубрикою «Твоя думка» попросити у золотої рибки три бажання. Найактивнішими учасниками, звичайно, стали учні початкових класів.
А 21 лютого під керівництвом вчителя української мови Надії Лукей змагалися дві команди знавців за звання «кращої». Конкурси надзвичайно цікаві. Хто більше дасть правильних відповідей, хто кого переспіває коломийками, хто швидше і виразніше прочитає скоромовки, відгадає пісню за мелодією, складе вірш за римами та багато іншого.
Найактивніших учасників нагородили призами. На цьому свята у школі не закінчилися. Учнів чекали виступ з іноземної мови «Вчіть німецьку мову» під керівництвом Надії Николайчук і незабутні Шевченківські дні.
Душа радіє за своїх вихованців – цікавих, енергійних, допитливих, справжніх українців.
Світлана МОРІЙ,
учитель української мови Цуцилівського НВК.
Рідна мова
Ти вслухайся у мови дивний голос,
Що леготом звучить серед полів,
Як тихо щось шепоче в полі колос
І по долинах чути його спів.
Як гомонять посеред трав діброви,
Десь чути пісню солов ‘я в гаю.
Я чую голосок своєї мови…
Мені здається, ніби я в раю…
У мові поєдналось все святе і рідне,
Усі часи, усе наше життя.
І щось красиве, світле і погідне
З собою кличе мова в майбуття.
Та як же можна йти кудись в майбутнє,
Забувши те, яке було колись….
Коли уся країна була в скруті,
А кожен вірив в краще і моливсь
Та краще не було – ставало гірше.
Ішли до влади олігархи і пани
І запевняли чомусь по-російськи:
«Мы делаем все это для страны!».
Та чи хотіла цього Україна?
І чи хотів цього її народ?
Тепер повсюди корчиться руїна,
А панство з бідних прагне нагород,
Вже більше двадцять літ становище те саме…
І панство те, і та сама брехня…
І що тепер робити нам із вами?
ЯК УКРАЇНСЬКА МОВА ЙТИМЕ В МАЙБУТТЯ?
Мова
Мій рідний край, моя Вкраїно рідна,
Оспівана піснями журавлів,
Найкраща в світі, наймиліша, ніжна,
Окрилена та мова прадідів.
Вона найкраща, сонячна, барвиста,
Леліяна піснями тихих трав.
Умита росами світанку, кришталева, чиста,
Уперше чута з уст миленьких мам.
Вона – зірок безмежний простір в небесах,
У людських душах, в кожному із нас…
Марія ПЕТРУНЯК,
учениця 8-го класу Цуцилівського НВК.