Газета по-надвірнянськи
 

Одна вона у нас така – уся співуча і дзвінка

29 березня 2013, 12:48 | Рубрика: Духовність Версія для друку Версія для друку 1,051 переглядів

Під таким девізом відбувся Тиждень української мови у Цуцилівському навчально-виховному комплексі. Учні 5-6-х класів підготували інсценізовану казку «Як намистини, диво калинове – частини мови».

20 лютого знавці української мови нашої школи брали участь у Всеукраїнській українознавчій грі «Соняшник». Гамірно було на перервах біля стіннівки, на якій учні знайшли для себе цікаві завдання: розгадати кросворди «Українські народні страви», «Піраміда» та інші, доповнити прислів`я, у кишеньку під назвою «З поетичного зошита» вкласти власно складений вірш про українську мову, а під рубрикою «Твоя думка» попросити у золотої рибки три бажання. Найактивнішими учасниками, звичайно, стали учні початкових класів.

А 21 лютого під керівництвом вчителя української мови Надії Лукей змагалися дві команди знавців за звання «кращої». Конкурси надзвичайно цікаві. Хто більше дасть правильних відповідей, хто кого переспіває коломийками, хто швидше і виразніше прочитає скоромовки, відгадає пісню за мелодією, складе вірш за римами та багато іншого.

Найактивніших учасників нагородили призами. На цьому свята у школі не закінчилися. Учнів чекали виступ з іноземної мови «Вчіть німецьку мову» під керівництвом Надії Николайчук і незабутні Шевченківські дні.

Душа радіє за своїх вихованців – цікавих, енергійних, допитливих, справжніх українців.

Світлана МОРІЙ,

учитель української мови Цуцилівського НВК.

Рідна мова

Ти вслухайся у мови дивний голос,

Що леготом звучить серед полів,

Як тихо щось шепоче в полі колос

І по долинах чути його спів.

Як гомонять посеред трав діброви,

Десь чути пісню солов ‘я в гаю.

Я чую голосок своєї мови…

Мені здається, ніби я в раю…

У мові поєдналось все святе і рідне,

Усі часи, усе наше життя.

І щось красиве, світле і погідне

З собою кличе мова в майбуття.

Та як же можна йти кудись в майбутнє,

Забувши те, яке було колись….

Коли уся країна була в скруті,

А кожен вірив в краще і моливсь

Та краще не було – ставало гірше.

Ішли до влади олігархи і пани

І запевняли чомусь по-російськи:

«Мы делаем все это для страны!».

Та чи хотіла цього Україна?

І чи хотів цього її народ?

Тепер повсюди корчиться руїна,

А панство з бідних прагне нагород,

Вже більше двадцять літ становище те саме…

І панство те, і та сама брехня…

І що тепер робити нам із вами?

ЯК УКРАЇНСЬКА МОВА ЙТИМЕ В МАЙБУТТЯ?

Мова

Мій рідний край, моя Вкраїно рідна,

Оспівана піснями журавлів,

Найкраща в світі, наймиліша, ніжна,

Окрилена та мова прадідів.

Вона найкраща, сонячна, барвиста,

Леліяна піснями тихих трав.

Умита росами світанку, кришталева, чиста,

Уперше чута з уст миленьких мам.

Вона – зірок безмежний простір в небесах,

У людських душах, в кожному із нас…

Марія ПЕТРУНЯК,

учениця 8-го класу Цуцилівського НВК.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!