Про гуманність суспільства свідчить його відношення до соціально незахищених, людей у потребі, хворих. І на цю тему можна багато говорити, дискутувати. Але коли мова заходить про невиліковно хворих, здається, всі слова стають зайвими…
Тиждень тому кожен краянин мав можливість прилучитися до створення першого в Україні хоспісу для дітей. Це словосполучення – сумне, моторошне і страшне. Хоспіс – медична установа, в якій хворі із несприятливим життєвим прогнозом після хвороби отримують гідний догляд. Переважно пацієнти хоспісів оточені звичайними домашніми речами, до них відкритий вільний доступ родичів, друзів, знайомих. Медичний персонал надає паліативну медичну допомогу: хворі можуть отримувати кисень, обезболюючі, харчування, годування через зонд і т. д. Основна мета перебування невиліковно хворих у хоспісі – гуманізувати останні дні їхнього життя, яке ще жевріє, навіть… прикрасити їх (скажімо, виконуючи останнє заповітне бажання), полегшити страждання духовні і фізичні. Для держави це, навіть, вигідно економічно, ніж лікувати таких пацієнтів в умовах відділень реанімації.
І як це не жорстоко звучить, але паліативна медична допомога існує і в педіатрії. Тому наявність хоспісу для дітей доцільна і з точки зору підтримки їх батьків, передусім, згорьованих матерів (бо з такою бідою вони часто залишаються наодинці, покинуті слабодухими чоловіками), для яких материнство із щастя перетворилося у подвиг.
Телемарафон «Жити і вірити», який провело обласне телебачення «Галичина», зібрав понад 480 тис. грн. Його учасницею була і головний лікар обласного будинку дитини, що у Надвірній, Галина Кузнєцова, колектив під орудою якої згодом повинен взяти на себе всі обов`язки з надання паліативної допомоги дітям. Про це – наша розмова.
– Ідея створення хоспісу належить департаменту охорони здоров`я ОДА, – каже Галина Кузнєцова. – Після відвідин нашого закладу на свято Миколая начальник цього департаменту Роман Мельник залишився приємно вражений нашими маленькими вихованцями і тим, як ми підтримуємо це приміщення. Але заодно звернув увагу і на те, що у нас пустують деякі корпуси. Кошти обласна влада для нас виділяє. Так, якщо у 1980 р. сюди поступило 194 дитини, то за станом на сьогодні у нас – 41 малюк. Колектив уже двічі підлягав скороченню. Уже звільнилися працівники. Першого разу взагалі скоротили всі вакантні посади.
Крім цього, до 2017 року розробляється урядова програма про реорганізацію дитячих будинків. Діти повинні виховуватися у сім`ях. І тому, щоб зберегти це приміщення і досвідчений персонал, у Надвірній вирішили створити перший в Україні хоспіс для дітей до 18 років.
В основному тут можуть бути діти із невиліковними недугами: онкохворі, із вродженою генетичною патологією, важкими хворобами нервової системи. Діти можуть бути і з батьками, родичами, продовжує Галина Кузнєцова. Захочуть батьки – будуть приїжджати до них. Адже в сім`ях буває по-різному: хоч невиліковно хвора дитина, але життя продовжується. За той час може народитися друга. Тож батькам треба трохи перепочити і тут при нагоді стане хоспіс, в якому деякий час їхню недужу дитину доглядатиме кваліфікований медичний персонал.
Ще напередодні в дитбудинку розпочали ремонт одного із корпусів. Так співпало, що якраз у ньому і розмістять хоспісне відділення. Планують облаштувати комфортні 1-2-місні палати, готельні номери для перебування батьків тощо. Типовий хоспіс передбачає і наявність кімнати для прощання.
– Новий склад працівників набирати не плануємо, – стверджує Галина Петрівна. – Буде задіяний наш колектив. Щоправда, потрібними стануть медичний психолог і соціальний працівник. Якщо наші дівчата матимуть бажання перекваліфікуватися, то будуть вони. Тож, практично в нас немає такої потреби набирати нові кадри. Може хтось піде на пенсію чи знайде іншу роботу. Бо, напевно, не всі зможуть тут працювати… Але все робиться для того, щоб зберегти і наше приміщення, і кадри. Працівники нашого дитбудинку досконало володіють практичними навиками догляду за важкохворими. У хоспісі повинні переважати не лікарі, а середній та молодший медичний персонал. Тому медсестри і няні здаватимуть ще й відповідні тести на психологічну сумісність між собою. Біля важкохворої дитини між ними не повинно виникати непорозумінь, якогось тертя, вони повинні доповнювати один одного, щоб такі діти відчували лише доброту, ласку, позитив.
– У цілому світі такими закладами опікуються доброчинні фонди, – розповідає головний лікар. – Тому обласна влада й вирішила організувати телемарафон. Утримання маленьких пацієнтів у хоспісі буде безкоштовне. Наразі, передбачається, що паліативною допомогою охоплять 15 діток з Івано-Франківщини.
* * *
Поки не вступить у дію урядова постанова, паралельно із новоствореним хоспісом під єдиним керівництвом функціонуватиме й обласний будинок дитини.
Принаймні, такий стан справ складається на сьогодні. А корективи внесе саме життя.
У вівторок, 26 березня ц. р. на колегії РДА під час обговорення питання про роботу соціальних служб району відповідно до вимог соціальних ініціатив Президента та постанов Кабінету Міністрів України прозвучала інформація, яку опісля автор цих рядків ще раз уточнила у заступника голови РДА Богдани Ковалюк, що на базі обласного Будинку дитини у Надвірній цьогоріч створять центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів. Цей основний напрямок роботи управління праці та соціального захисту населення РДА вже обговорять на наступній сесії районної ради.
Леся ДУТЧАК «Народна Воля»