А може спробувати отак?

«Розробляти» старі сміттєзвалища на околиці Надвірної, використовуючи їх як сировину для майбутнього сміттєпереробного заводу, не варто, бо в їх покладах є певна частка відходів деревообробного виробництва, зокрема, шліфпилу із великим вмістом формальдегідних сполук. Якщо зняти цей прошарок, то варто задуматись, який-то «джин» може вирватися з-під нього на волю.

Щодо вагомого аргументу проти виділення земельної ділянки для полігону ТПВ виступає її близькість із територією пам`яток історії і культури. При вивченні цієї теми доводилось чути думку, що саме місце полігону кимось облюбоване для влаштування там рибних ставків. Це дає підстави замислитися, чи лише інтереси громади захищають ініціатори акції протесту, чи не є вони заручниками в осіб, котрі таким чином намагаються реалізувати власні задуми щодо комфортного мисливства і рибальства?

З іншого боку, чи не краще б дати кожній сільській раді можливість власноруч боротися з продукованим її жителями сміттям, виділивши за межами населеного пункту окрему ділянку, спеціально облаштувавши її, щоб з неї не розвіювалось, не розносилось зібране там сміття? При цьому покращиться й дисципліна самих жителів, бо вони завжди вирахують сусіда, котрий викидатиме сміття де попало. Тоді боротьба зі сміттям не зводитиметься лише до накладання адмінштрафів на відповідальних працівників сільських рад. Вивезення сміття за межі району здорожчує його собівартість, а це відбиває у людей бажання оплачувати таку послугу і тому викидають побутові відходи у не дозволених місцях.

Михайло АНДРІЙОВИЧ,

член НСЖУ.