- Народна Воля - http://volya.if.ua -

Горяни вважають себе скривдженими

Posted By Модератор On 12.04.2013 @ 11:13 In Духовність | No Comments

2 квітня ц. р. у сільському будинку культури відбувся позачерговий схід громадськості сіл Зелена, Черник та Максимець. Його проведенню спонукало звернення Ради старійшин Зеленської сільради, надіслане в облдержадміністрацію й обласну раду.

На зустріч із горянами приїхали заступник голови ОДА Руслан Гусак і голова РДА Юрій Касіянчук; керівники обласних і районних відділів та управлінь, у безпосередній компетенції яких знаходяться висвітлені у зверненні проблемні питання.

Заступник голови Ради старійшин села Микола Сидорук ознайомив зі змістом звернення. У селі накопичилось дуже багато невирішених проблемних питань, але на сьогоднішнє слухання виносять три глобальні проблеми, які потребують негайного і невідкладного вирішення: передача держлісгоспами земель у фонд сільської ради; катастрофічний стан доріг та стан берегоукріплення річок.

Селянин споконвіків працював на своїй, переданій прадідами, дідами та батьками, землі. То ж земля є чи не єдиною годувальницею всього живого на планеті. Але в часи радянської влади частину земель відібрали у селян і передали лісокомбінатам. І хоча селянин і далі на ній працював, та в нього вже не було попереднього стимулу, бо йому доводилось оплачувати за цю батьківську землю частиною зібраного урожаю або грошима.

Із настанням незалежності України, починаючи із сере­ди­ни 1990-х, держлісгоспи розпочали зворотну передачу земель у землі запасу сільської ради з подальшим правом приватизації користувачами. Здавалось, що цей процес остаточний і незворотній. Але у 2000-х роках Кабінет міністрів України призупинив подальшу передачу земель і на сьогодні значна їх частка так і залишилась не переданою. Горяни зацікавлені у передачі земель – нехай це будуть сінокоси чи пасовища – в їхню власність, бо це стимулювало б розвиток тваринництва та вівчарства. А це, у свою чергу, наповнило б ринок екологічно чистими продуктами харчування. Вигода тут цілком очевидна й обопільна як для держави, так і для людей.

Вислухавши присутніх і заслухавши керівників обласних управлінь Держземагентства і лісового господарства Ярослава Спасіва та Олексія Голубчака, заступник голови ОДА Руслан Гусак пообіцяв, що обласна держадміністрація через відповідну процедуру звернеться у Кабінет міністрів України з клопотанням відновити процес передачі земель у власність сільської громади.

Група громадян виступила зі скаргами щодо приватизації землі, де через різні незручності та чиновницько-бюрократичні перепони по 2-3, а то й більше, років неможливо одержати Державний акт про право власності. Акцентували увагу, щоб на вищий та відповідальніший рівень підняли роботу дозвільного центру, т. зв. «єдиного вікна», куди б громадянин міг принести відповідне рішення місцевої ради на право приватизації, оплатити певну суму грошей і чекати повідомлення на проведення обмірів земельної ділянки й друге повідомлення про одержання державного акта , а в даний час – витягу із реєстру. У випадку затягування чи несвоєчасного виконання оплачених робіт винні у цьому чиновники мають бути покарані, а громадянинові відшкодувати моральні і матеріальні збитки. Ось тоді, можливо, і наведуть належний порядок.

Під час обговорення стану автомобільних доріг член Ради старійшин Дронів Д. М. зауважив, що, працюючи в минулому понад 35 років водієм лісовозу, він напам`ять знав кожну ямку на дорозі, міг на пальцях їх перерахувати. А тепер це зробити неможливо, бо дорога покрита суцільними ямами, окремі з яких таких розмірів, що в них може сховатися півлегковика. І ще слушно ним зазначено, що ніяка дорога, якщо її ремонтувати чи будувати за старими технологіями, не зможе витримати нинішніх обсягів вантажопотоку і навантажень. Тут слід віддати належне мужності водіям-перевізникам пасажирського транспорту, котрі цим бездоріжжям щоденно здійснюють по 3-4 рейси, при цьому, мабуть, більше втрачаючи, ніж заробляючи.

А все впирається у відсутність коштів. Колись запровадили податок із власників транспортних засобів, т. зв. дорожний збір. Але він виявився малоефективним, бо не всі його сплачували. Замість нього тепер діє акцизний збір на нафтопродукти. Цей податок сплачують усі без винятку, хто купує пальне. А це надзвичайно колосальні суми, які щоденно надходять у Державний бюджет. Та значну частину цих коштів не використовують за цільовим призначенням, а – на погашення державних боргів.

Краяни усвідомлюють і ці проблеми, що є не тільки у нас, а й загалом у державі. Але на відміну від інших, у нас є ширші пріоритетні можливості утримання у належному стані доріг та берегоукріплень. Бо, по-перше, у сусідньому селі Пасічна працюють три кар`єри, які повністю можуть забезпечити будівельним матеріалом для спорудження та ремонту доріг. По-друге, боляче, що від нас безперервно викачують та вивозять природні ресурси, а в сільську скарбницю за це не надходить жодної копійки. При цьому, як стало відомо із деяких джерел інформації, тільки за лютий 2013 року НГВУ ПАТ «Укрнафта» сплачено в Держбюджет податку за використання надр, тобто за розташовані на території нашого села нафтові свердловини, майже 2,8 млн. грн., а це в рік становить близько 34 млн. грн.

І справедливо зазначив Микола Сидорук, що якби із цієї суми нам залишили тільки 10 відсотків, а до цього додали ще попенну плату за вирубування та вивіз лісів, то у сільському бюджеті не те, щоб не вистачало б коштів, а був би їх залишок.

До речі, якщо і далі продовжуватиметься масове винищення лісів і не проводитимуть роботу з їх відтворення шляхом лісонасаджень, то в найближчому майбутньому наші правнуки жодного уявлення не матимуть про вічнозелену лісову красуню.

Якщо бездоріжжя із водіїв та пасажирів витрушує серце й душу, то стан берегоукріплення річок прямо загрожує життю людей. Про це переконливо засвідчила повінь 2011 року, під час якої ріка, стрімко змінивши своє русло, знищила та забрала частину дороги на присілку Фентираль. Бракувало ще 1-2 години проливного дощу і ближчі житлові будинки попливли б за водою.

Торік «облавтодорівці» за рахунок розчищення русла нагорнули в цьому місці захисну водовідпірну дамбу. Роботу виконали колосальну, а, очевидно, і кошти затрачені чималі. Та, як зауважив сільський голова Віталій Хопта, цю дамбу нічим не укріпили і тепер існує серйозна загроза, що при першій-ліпшій повені вода розмиє її і гроші виявляться витраченими намарно. Тому негайно потрібно її укріпити, бо маємо гіркий досвід із минулих років, коли такі греблі та дамби насували, а потім після наводнень зникали. Отже, напрошується висновок: чи не краще виконати менший обсяг робіт, але – надійно. І тут доцільно б фахівцям при обстеженні стану гірських річок й виготовленні проектно-кошторисної документації не вважати для себе принизливим вислухати думку та порадитися із сільськими старожилами, котрі мають у цьому відношенні чималий життєвий і практичний досвід.

Розмова під час зустрічі хоча й проходила спокійно, але мала дещо емоційний характер. Та це й не дивно, бо горяни цілком справедливо вважають себе скривдженими у тому плані, що влада залишила їх напризволяще зі своїми проблемами, які самотужки вирішити аж ніяк неможливо. Заступник голови ОДА Руслан Гусак дав чіткі розпорядження присутнім керівникам обласних служб, пообіцявши громаді через 10 днів розпочати роботи на найважливіших ділянках. А громада у черговий раз повірила в дані владою обіцянки і з нетерпінням чекає їх виконання.

Микола ОСТАШУК,

член Ради старійшин с. Зелена.


Article printed from Народна Воля: http://volya.if.ua

URL to article: http://volya.if.ua/2013/04/horyany-vvazhayut-sebe-skryvdzhenymy/

© 2010 Narodna Volya. Всі права застережено.