Нам би запозичити досвід США

Квітень – завершальний місяць декларування доходів громадян, одержаних і неоподаткованих у 2012 році.

Відрадно, що з року в рік все більше наших краян декларує такі доходи, усвідомлюючи, що на податки утримують соціальну сферу, заклади освіти, культури, спорту.

Нещодавно до ДПІ у Надвірнянському районі завітав депутат районної ради, керівник популярного у Прикарпатті й далеко за його межами народного колективу із Делятина «Черлені пацьорки» Володимир Черленюк. Він позитивно відгукнувся про деклараційну кампанію і ще раз підкреслив, що галузь культури дуже потребує державної підтримки.

Володимир Юрійович мав нагоду неодноразово гастролювати з колективом за кордоном, побував й індивідуально. Тому має можливість порівняти досвід різних країн. Ось які його роздуми.

Сфера культури в цілому світі потребує опіки і підтримки. На жаль, у нашій державі ця підтримка формується після того, як задовольняються потреби всіх інших сфер громадського життя. Два роки тому мені пощастило виграти конкурс на участь у програмі стажування на тему «Роль закладів культури у розвитку громади», профінансованій урядом США. Три тижні нас знайомили з діяльністю закладів культури штату Огайо, зокрема, міста Клівленда, США. Фінансування закладів культури в Сполучених Штатах відбувається таким чином – заклад культури сворює проект, за яким він хоче працювати і розвиватися. Під цей проект збирають раду директорів, які визнають його актуальність, можуть і хочуть фінансувати. Після того, як проект профінансовано, держава списує суму фінансування з податку, який особа чи організація мала би заплатити державі. Я відвідував дитячі музичні школи на 120 учнів, річний бюджет яких при такому фінансуванні складав біля двох мільйонів доларів США. Добре, якби такий закон про фінансову підтримку сфери культури прийняли і в Україні.

Наш кор.