Газета по-надвірнянськи
 

Слова рідного відчуття

12 квітня 2013, 11:12 | Рубрика: Духовність Версія для друку Версія для друку 319 переглядів

Своє сімдесятип’ятиліття відомий у нашому краю літератор і громадський діяч, керівник лістудії «Бистрінь» Нестор Чир зустрів у літературному музею Прикарпаття в Івано-Франківську, де відбувся його творчий ювілейний вечір.

Слово вітальне колег-письменниць і шанувальниць його творчості Ольги Слоньовської і Ольги Бабій дороге Несторові Чиру

Ювіляра того дня щиро вітали академік Володимир Качкан, керівники обласної організації НСПУ Євген Баран та Ярослав Ткачівський, керуючий справами виконавчого апарату обласної ради Іван Данів, начальник управління культури, національностей та релігій ОДА Володимир Федорак, заступник Івано-Франківського міського голови Михайло Верес, генеральний директор обласної наукової бібліотеки імені Івана Франка Людмила Бабій.

– Бажаю, аби те, що чекає Тебе попереду, стало нат­хненним, щоб відбувся Твій справжній творчий вибух, аби світ захопився Тобою ще сильніше, – такі віншувальні слова Шевченківського ла­уреата Степана Пушика.

– У тому, що у Надвірнянщині помітно і всебічно пожвавився літературний процес, зокрема, і серед молоді, що в нашому краї люблять і шанують поезію і що вона почуває себе вільно і розкуто – велика заслуга і внесок Нестора Чира, – мовила член літстудії «Бистрінь», заступник голови РДА Богдана Ковалюк, передавши ювіляру найтепліші вітання від районної і міської влади. «Коли мені ставало важко, я совістила себе і линула до Нестора», зізналася Богдана Ковалюк, котра попри чиновницьку зай­нятість плекає свій поетичний хист.

Здавалося, що слухаючи щирі вітання колег-письменників Ярослава Ясінського, Лесі Диркавець, Ольги Бабій, Василя Добрянського, Олександра Смоляка, Дмитра Юсипа, Василя Бабія, Ольги Слоньовської, Ганни Дорошенко, Івана Війтенка, Мирослава Аронця, милуючись співом народного артиста України Михайла Кривеня, винуватець тор­жества оглядає свій життєвий і творчий шлях, свою квітучу зрілість, як четверту частину, за його висловом, власного життєвого виднокругу.

А ще зігрівали серце щирі слова товариша і побратима Богдана Прокопіва, поета-земляка Івана Гавриловича, завідувача Літературного музею Прикарпаття Володимира Смірнова. Учасників ювілейного вечора приваблювала творча виставка Нестора Чира і почувався він того дня «мольфаром поетичного духу».

Колеги-літератори відзначали не тільки ліризм поезії Нестора, але й висловлювали захоплення його сонетарною творчістю, згадували його працю і майстерність, котра вилилась у численних передмовах до поетичних збірок літстудійців, у впорядкуванні колективних книг-альманахів «Бистріні». На згадку приходили депутатські будні в обласній раді чотирьох демократичних скликань, коли Нестор Чир відстоював рубіж українського письменства, передусім, у виділенні бюджетної підтримки для дитячого журналу «Дзвіночок» та видання прикарпатських літераторів «Перевал».

Знаючи непросту, радше, надто складну життєву долю ювіляра, кожний промовець віддавав данину шани його дружині Аллі Федорівні, котра і першою помічницею є, і першим вимогливим читачем, і Музою, і порадником.

Не міг не згадати давньої творчої побратимської дружби у літстудії «Бистрінь», і на ниві книговидання, спільної участі у численних літературно-мистецьких ім­презах із ювіляром автор цих рядків, котрий зичить Нес­торові творчого і життєвого довголіття.

Іван ГРИДЖУК (текст і світлина) «Народна Воля»

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!