Про право дітей на житло

Право дитини на майно та житло є одним з основних прав, адже без мінімальної забезпеченості житлом і майном нормальне існування дитини просто неможливе.

Із метою захисту майнових, житлових прав дитини законодавство України покладає на орган опіки та піклування обов’язок щодо здійснення контролю за дотриманням батьками й особами, які їх замінюють, житлових прав та охоронюваних законом інтересів дітей.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.

Відповідно до ст. 177 Сімейного Кодексу України батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов’язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах. Дозвіл органу опіки і піклування на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надають у разі гарантування збереження її права на житло.

У процесі управління майном дітей батьки вчиняють різні правочини, об’єктом яких виступає майно малолітніх. Виходячи з норм чинного законодавства, такі правочини поділені на основні види: правочини, які батьки мають право вчиняти вільно; правочини, які батьки мають право вчиняти з дозволу органу опіки та піклування (укладення договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, у т. ч. договорів щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; видача письмових зобов’язань від імені дитини; відмова від майнових прав дитини; зобов’язання від імені дитини порукою); правочини, які батьки взагалі не мають права вчиняти з майном дитини (здійснення дарування від імені дитини).

В юридичному розумінні управління батьками майном дитини припиняють при досягненні дитиною 14 років. Неповнолітня дитина (віком від 14 до 18 років) управляє своїм майном самостійно, а батьки лише надають згоду на здійснення нею цивільно-правових правочинів.

Дозвіл органу опіки та піклування потрібен не лише в тому разі, якщо дитина є співвласником нерухомості, а й якщо вона користується житловим приміщенням. Адже відповідно до ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти – члени сім’ї наймача або власника житлового приміщення – мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Для підтвердження виконання батьками дітей умов дозволу органу опіки та піклування на відчуження майна дітей служба у справах дітей РДА вимагає надання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію житла на ім’я дітей замість відчуженого. У разі відсутності підтверджуючих документів орган опіки та піклування звертається до суду з позовною заявою про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна, яке належало дитині, недійсним.

Детальніша інформація щодо захисту житлових та майнових прав дітей – у службі у справах дітей райдержадміністрації.

Богдан Дем’янчук,

спеціаліст І-категорії,

Тетяна Вадюк,

в.о. начальника служби у справах дітей РДА.