Громадські активісти Надвірної неодноразово порушували питання про вирубування дерев у лісовому масиві, до якого входить гора Городище та урочище Потоки. Реакцією на звернення стало проведення доброго десятка позачергових перевірок протягом останніх кількох років, висновки їх довели ініціаторам. Та це не влаштовує найактивніших діячів: вони й надалі роблять все, щоб добитися істини. Лісівники також кажуть, що звинувачення є безпідставними, марнують час на ті ж таки перевірки та всіляки переписки.
В управлінні лісового господарства області на мій запит щодо отримання публічної інформації з цього питання спочатку відреагували досить бурхливо. Керівництво відстоювало позицію, що відповісти на це питання проблематично, оскільки частина інформації має гриф «для службового користування», всіляко намагалося затягти справу. Та все таки змушене було піти на те, щоб дати відповідь: час, кількість, поквартальну площу вирубок, кількість заготовленої ліквідної деревини.
На початку липня з представниками ДП «Надвірнянський держлісгосп» мені довелося обійти мало не увесь лісовий масив, щодо якого порушили питання. Якщо хтось з них намагався приховати щось, то це не вдалося: попередньо я оглянув місця вирубок і задокументував «на пам’ять». Таким чином, лісники не показували мені те, що бажали, а змушені були давати відповіді на конкретно поставлені запитання. На превеликий жаль, враження як від побаченого, так і від почутого – невтішні.
Територія лісу, який ми звикли називати Надвірнянським, в якійсь мірі нагадує собою перешарований пляцок. Господарську діяльність здійснюють три лісогосподарства: ДП «Надвірнянський лісгосп» і «Солотвинський лісгосп» та Надвірнянський спецагролісгосп. Не маючи карти, важко встановити межі лісоугідь кожного. Виявляється, модрини, про вирубування яких неодноразово порушували питання, росли на території «солотвинців». Певно, настала стиглість тих насаджень, тому виписали лісорубні квитки на їх зрізку. Щодо головного лісового масиву, то в останні роки тут проводять лише санкціоновані санітарні вибіркові вирубки та очищення лісу від захаращення. Протягом двох років лісогосподарські заходи проводили на площі 56,3 га (із 521 га наявних), у ході яких заготовлено 340 кубометрів ліквідної деревини. Зі слів лісників, вони їх би не здійснювали взагалі – так допекли ті ж таки скарги та перевірки. У той же час змушені це робити, оскільки зафіксовані вогнища низки хвороб деревини. Згадане урочище «Потоки» (площа 154,2 га) віднесено до заказників місцевого значення, тому роблять усе можливе, щоб зменшити патогенний вплив збудників хвороб та шкідників на довколишню місцевість. Саме з цією метою, з погодження науковців, прийнято рішення щодо заходів із санітарного оздоровлення масиву. Переконання лісівників, що роботи проводять так, щоб завдати якомога меншої шкоди, для мене не є переконливими. Поряд із гужовим використовують автомобільний транспорт, є глибокі порушення грунтового покриву, що, у свою чергу, стає причиною ерозії. Із місця рубки вивозять, у першу чергу, ліквідну деревину, до «некондиції» та порубкових решток руки не завжди доходять. Щодо ситуації у лісовому масиві, то усім трьом постійним лісокористувачам варто надолужити роботу із насадження деревостанів штучного походження. Спостерігається розрив між вирубками насаджень та залісненням площ, регулювання відновлення рослинності відбувається у більшій мірі шляхом самонасіву. Непотрібно далеко заходити: розсадник поруч із Надвірнянським лісництвом у занедбаному стані. Змінено цільове призначення землі, частину території віддано під індивідуальну забудову.
Довелося почути аргументи самих лісівників у свій захист. Перш за все, законність та повноту проведення лісогосподарських заходів перевіряє екологічна інспекція та прокуратура за наглядом додержання законів у природоохоронній сфері. Це стосується як дотримання вимог законодавства у використанні, так і охороні й відтворенні лісових ресурсів. Попередньо працювала відповідна комісія із залученням спеціалістів-лісопатологів спеціалізованої служби. Лісівники розповіли багато цікавого. Свіжовстановлені шлагбауми, якими перегороджують заїзди до лісу, нерідко руйнують невідомі особи. По телефону лісничий може отримати повідомлення, щоб «не рипався», в іншому випадку може статися підпал. Нерідко заготовлена на верхньому складі деревина зникає за ніч. З метою перевірки інформації, я поцікавився в особи, прізвище якої було згадано. Під тиском аргументів той особливо й не оправдовувався у свій захист.
Кидаються в очі прекрасно обладнані відпочинкові зони, якими опікується держлісгосп. Все свідчить про те, що зроблено для людей, бажає лише стати кращою поведінка самих відпочивальників: зазвичай, після них залишаються купи сміття, пошкоджений наявний інвентар, помічені інші випадки вандалізму. Так на території реакреаційної зони на Гвіздецькій горі невідомі «мажори» влаштували стрілянину по пляшках із мисливської зброї.
Наболілою є проблема браконьєрства. Навесні, коли висаджували молоді саджанці, неподалік прозвучали постріли, потім один із невідомих поцікавився, чи не бачили, мовляв, міліціонерів. На повідомлення керівництва держлісгоспу прибула оперативна група, та …браконьєри з нею розминулися. На превеликий жаль, випадки такі не поодинокі. У надвірнянських лісах цього року непогане поголів’я диких свиней, розплодилися олені й дикі кози. Помічений був і ведмідь, котрий забрів із метою поласувати жолудями, щоб таким чином «нагуляти жиру» на зиму. Це мало б тішити, якби не те, що нетривкій природній ідилії виникає загроза від любителів незаконного полювання. Дивним виглядає, що особи браконьєрів відомі, вони неодноразово вже «засвічувалися», їх притягували до адміністративної та кримінальної відповідальності. Та, як бачимо, все їм сходить легко з рук: знову й знову беруться за свій дикий промисел.
Минулого місяця обласна рада прийняла рішення, що безпосередньо стосується впорядкування мисливських угідь на території району. Потрібно очікувати, що ситуація з браконьєрством почне виходити з такого негативного поля.
Стан надвірнянського лісу нині бажає бути кращим. На узліссях та в підліску повсякчас трапляються купи побутового (інколи й будівельного) сміття. Турбує проблема ліквідації лісосічної та позалісосічної захаращеності, оскільки вона перевищує допустимі три кубометри на гектар. Як і санітарні рубки, цей процес спрямовують на оздоровлення лісів, запобігання захворюванню й пошкодженню насаджень. проводять роботи у порядку, встановленому Санітарними правилами в лісах, безпосередньо лісокористувачі. Крім того, із врахуванням збереження на ділянці кращих дерев та рівномірного розміщення, потрібно здійснювати прохідні рубки проріджування та рубки освітлення, прочищення. Вимагає уваги виправлення низькоповнотних насаджень та малоцінних похідних деревостанів. Від цього залежить якісний склад лісу. Зі слів представників «Надвірнянського держлісгоспу», саме ці планові заходи громадськість сприймає як несанкціоноване вирубування лісу. Зрозуміло, що з боку громадськості має вестися посилений контроль за веденням лісового господарства. У той же час не варто втручатися безпідставно в роботу тих, кому це доведено в обов’язок.
У ході перевірки стався ще один випадок. У руслі річки Бистриця у мікрорайоні водозабору ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» помітили вибір каменю-пісковику. Хтось із лісників слушно зауважив: мовляв, нас за кожен пень питають, а на це неподобство закривають очі. Про можливе правопорушення повідомили міліцію. Вкінці дня поцікавився результатом. Працівники Надвірнянського РВ УМВС неодноразово виїжджали на місце можливого забору, однак, інформація не знайшла свого об’єктивного підтвердження. Виглядає досить дивним, оскільки збирачів каміння бачило, як мінімум, півтора десятка людей, гуркіт каменю об металеве днища кузова було чути ще з годину, поки ми рухалися у напрямку Молодкова. Загалом, це – тема наступного журналістського розслідування щодо незаконного вибору каменю, гравію та піску…
Михайло АНДРІЙОВИЧ,
член Національної спілки журналістів України.