Газета по-надвірнянськи
 

Надвірнянщина мілітарна

23 серпня 2013, 13:51 | Рубрика: Культура, Україна Версія для друку Версія для друку 225 переглядів

Існує кілька версій заснування Надвірної. Більшість пов’язані з Пнівським замком, котрий був у ті часи чи не найпотужнішою фортецею на Прикарпатті. Та ще до його закладання на Городищі існувало поселення давніх слов’ян, котре, у разі потреби, виконувало оборонну роль.

У залозі Пнівського замку могло знаходитися за сотню гайдуків. Із застосуванням вогнепальної зброї Пнівський замок почав втрачати своє оборонне призначення. Коли  Австро-Угорщина ввела строкову військову службу, роль мілітарного центру почала відігрівати Станіславська фортеця, з часом і Коломия. В їхніх гарнізонах переважали німці, чехи та поляки, українців (русинів) – незначний відсоток. На території Надвірнянщини час від часу розміщувалися літні табори австрійського війська, в яких проходили вишкіл новобранці.

За Польщі мобілізовані з Надвірнянщини проходили службу більше у частинах, які дислокувалися у Стрию, Львові, Коломиї. У Карпатах проходив кордон із Чехословаччиною та Румунією, а після подій 1938-го – з Угорщиною. Надвірну вважали прикордонним містом, тут розміщувалися відповідні прикордонні служби, націлені на протидію контрабанді. Відомо, що у с. Пасічна розміщався загін польських прикордонників. Трапилася згадка, що при «стражах пограниччя» існували відділи санітарно-епідемічного та ветеринарного контролю.

Із вересня 1939 р. радянське керівництво робило все, щоб наглухо перекрити кордон із Румунією та Угорщиною, не допустити переходу на територію цих держав як цивільних біженців, так і військовослужбовців польської армії. У Карпатах діяв своєрідний «коридор», котрим скористалися десятки тисяч людей.

Саме у нашому краї, при невдалому переході кордону затримали Єжи Ячімека, своєрідного польського Солженіцина. Цей дисидент  відбув табори ГУЛАГУ, після війни повернувся до Польщі та емігрував до США. Перекладав із російської, є автором  повістей «Собаки Колими», «Христос серед білих ведмедів», «Наступна війна».

На самих початках радянізації у 1939-1941 рр., у Надвірнянському районі дислокувалося кілька  військових частин. Інформація про них досить скупа. Безпосередньо у Надвірній  розквартирувався 15-ий мотопіхотний полк 15-ї танкової дивізії 16-го механізованого корпусу РККА.

Михайло АНДРІЙОВИЧ,

член Національної спілки

журналістів України.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!