Газета по-надвірнянськи
 

Не пошкодували для комуністів ні смерек, ні яєць

16 серпня 2013, 15:58 | Рубрика: Політика Версія для друку Версія для друку 264 переглядів

2 серпня на полонині у с. Микуличин 250 т. зв. комуністів розташувалися на карпатських схилах табором. Усі ці «туристи» прибули сюди на відзначення чергової річниці ковпаківського рейду і мали намір у неділю, 4 серпня спуститися на рівнину, щоб під проводом старшого комуніста України Петра Симоненка, розмахуючи червоними прапорами, пройтися маршем по Яремчі, Делятині та Заріччю.

Про це вони подали напередодні заявку до місцевої ради. За ініціативи фракції ВО «Свобода» в Яремчанській міськраді скликали позачергову сесію, де прийняли рішення про заборону проведення  масових комуністичних  заходів. Та «червоні» вирішили не зважати на рішення місцевих депутатів. Вони забули, що знаходяться на території Надвірнянського району та Яремчанщини,  а це місця, де визвольні змагання  за Незалежність проходили найдовше, це край, де діяла ВО-4 УПА під керівництвом  полковника «Грома».

Та яке здивування виявилося для «туристів», коли вони зранку не змогли з’їхати  з полонини. Дорогу перегородили десятки повалених дерев, каміння. Зустріли їх і місцеві жителі, які скандували «Геть комуняків!». Під прикриттям «беркутівців» працівники МНС спробували розчистити дорогу для проїзду, але навіть після цього громада с. Микуличин не випускала «окупантів». Ситуація з блокуванням виїзду затяглася до недільного вечора і тільки пізно ввечері ті змогли виїхати. Надовго запам’ятається цим політичним «червоним туристам» ностальгія за совєтским минулим.

Та «п’ята колона» не зупинилася. Симоненко з групою місцевих комуністів поспішили до с. Заріччя, де розбито ковпаківське з’єднання. Першими їх зустріли надвірнянські свободівці. Голова райорганізації ВО «Свобода» Михайло Іваночко розповів: – Націоналісти прийшли сюди без агресії. Ми не чинитимемо їм жодних перешкод для покладання квітів, для вшанування вояків, які загинули в роки ІІ світової війни. Але ми не дозволимо розгортати над бандерівським краєм криваві червоні прапори з комуністичною символікою. Ввесь світ вже зрозумів, що «серп і молот – це смерть і голод» і давно засудив комуністичну ідеологію. Тільки в Україні ці «викидні» совєтскої епохи, прислужники олігархів, засланці московщини почуваються привільно. Очолив «свободівців» у їхньому протистоянні проти комуністів народний депутат України Руслан Марцинків. Разом із ним у тісних рядах націоналістів стояли голова фракції ВО «Свобода» в обласній раді Василь Попович, депутат від ВО «Свобода» Віктор Неміш, надвірнянські, івано-франківські, тисменицькі «свободівці», місцеві жителі.

На меморіальному пагорбі у с. Заріччя близько 40 комуністів на чолі з Симоненком охороняла сотня «омонівців» та півсотні місцевих правоохоронців. Відчуваючи підтримку влади, заховавшись під захисток міліції, вони зухвало полізли в бійку зі «свободівцями». Але навіть «беркутівці» деяким комунякам не допомогли. «Червоні» молодики зразу ж заховалися за двома шеренгами правоохоронців, що частково врятувало від розправи. Симоненко також, прикрившись бійцями спецпризначення, сів у свій броньований недешевий автомобіль і поспіхом подався в інше місце.

У Делятині також під прикриттям «Беркуту», який відтісняв «свободівців» та місцевих жителів, комуняки  поклали свої квіточки  до пам’ятника совєтским визволителям та подалися до м. Яремче. Там вони планували провести мітинг і пройтися під червоними прапорами вулицями гірського містечка. Та тут їх уже чекала півтисячна протестна громада. На допомогу в охороні «червоних» провокаторів поспіли дві сотні «беркутівців» та ще сотня міліції. Яремчанські міські депутати на вимогу свого рішення про заборону заходів, які планували комуністи, не дозволили встановити апаратуру для озвучування.

Симоненко з півсотнею стариків та декількох молодиків через коридор міліції рушив до центру площі. Громада не припиняла обурюватися. У Симоненка полетіло зо два десятка яєць. Коли «свободівці» почали проривати «беркутівські» ряди, він кинув свій «віник» із «гваздік» і під градом яєць та під крики громади, діставши доброго страху, за хвилину вже сидів у своєму броньованому авто, що різко рвонуло з місця до турбази «Карпати», де повинна відбутися прес-конференція. Та «свободівці» наздогнали його і там. Тільки під прикриттям 80 «беркутівців», як щур з корабля, П’єтя рвонув у невідомому напрямку.

Після всього «свободівці» заспівали Гімн України, і приємно було бачити, коли всі відпочиваючі, які в той час знаходилися на базі «Карпати», стали струнко, поклавши руку на серце, співали з нами, «свободівцями», наш український Славень. Співали Славень і озброєний загін «беркутівців».  Так Симоненко втік із місця своєї ганьби, залишивши на площі своїх однопартійців, які швиденько розчинилися у натовпі. Є надія, що у комуністів бажання проводити туристичні табори, збирати мітинги та проводити паради у бандерівських краях пропаде назавжди. У них є тільки один шлях – піти у довге історичне забуття. А ми маємо посилювати свою свідомість, утверджувати та зміцнювати силу свого духу.

Ми будемо сильними.

Ми все здолаємо.

Слава Україні!

Прес-служба

райорганізації

ВО «Свобода».

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!