Не спіши, багряна осене

Цьогорічний початок золотої пори видався не надто прихильним: то порадує всього день-два ясним сонечком, то знову, начебто махнувши рукавом, окутає небо сірими хмарами, поллються справжні осінні дощі.

А душа ще так хоче тепла і погожих днів, що називаються бабиним літом. Щоразу із трепетом у серці і великою вдячністю Творцеві зустрічає цю прекрасну осінню пору Любов Андріївна Стеценко. І знову синоптики пообіцяли саме на початок жовтня прихід бабиного літа. То ж, не спіши, багряна осене, зірвати з дерева останній листок…

Крім звичних буденних справ, жовтень для Л. А. Стеценко насичений багатьма подіями. І серед них – участь у відзначенні Дня людей похилого віку – займає чільне місце в її життєвому графіку. Вже не один рік Любов Андріївна підтримує районну Асоціацію інвалідів. А в обласній організації завжди чекають також на веселу і добру членкиню з Надвірної. Адже щоразу Любов Стеценко, вітаючи активістів-однодумців по громадській роботі, дарує їм свої задушевні пісні у власному виконанні, а опісля кожному прикарпатцю з особливими потребами вручає ще й матеріальну допомогу. Щиро і  без зайвого пієтету. У Надвірнянщині цю завжди привітну пані знає чимало кран, її ім`я добре знайоме в багатьох соціальних  установах. Ось лише кілька штрихів нею ж твореної території доброчинності. В обласний будинок дитини, що в Надвірній, Любов Андріївна презентувала, крім засобів гігієни для малят, манеж, пеленальний столик, інші необхідні меблі. У лор-відділ ЦРЛ придбала холодильник майже за три тис. грн. На свято Миколая Любов Стеценко перевтілюється в Ангела, обдаровуючи малечу сиротинця та учнів школи-інтернату й ПТУ № 11 подарунками. До речі, всім випускникам школи-інтернату і профтехучилища на «удачу» в житті Любов Андріївна роздає грошову допомогу. Та на цьому не завершується її доброчиність. Бо це – стан її душі: творити добро, допомагати ближньому. Адже що таке недуги і життєві негаразди знає не з чуток і не з кінофільмів. Не була пестункою у власної долі. Родом із Криму, виростала у сиротинці, до сліз засвоївши суть «казенщини» й дитячої самотності. Подальше життя складалося із чорних та білих смуг. Останніх, здавалося, завжди бракувало… Коли, начебто, все налагодилося, у двері несподівано «постукала» хвороба, яку мужньо поборола. При цьому ніколи Любов Андріївна не оминала увагою потребуючих, котрі, як і вона, в ту мить розділяли сіре буття пацієнта. Часом дуже гірко і боляче доводилось усвідомлювати, що комусь не вистачає елементарних коштів на життєвоважливі медикаменти, коли їх вчасно не застосовувати в лікуванні, втрачався дорогоцінний час. У такі найтяжчі і безвихідні для сусідів по палаті хвилини Любов Андріївна не могла залишатися осторонь. Вона не рахувала, скільки вилікуваних завдяки безкорисливій допомозі краян вдячні їй. Ці поетичні рядки – немов про життєве кредо Любові Стеценко: Переступи свій біль.//Змирись з собою.// Не личить чорна стрічка небесам.// Ще стільки на землі чужого болю:// Від свого болю порятуйся сам.

І вона рятується, роблячи, хоч на мить, щасливими інших. «Бо має за що», скажуть жителі району. Так, дійсно. Нині Любов Андріївна Стеценко може ствердно мовити не лише про свій цілком забезпечений поважний вік, але і про можливість матеріально виділяти кошти тим, хто опинився в скруті внаслідок різних обставин. Як кажуть у народі, правда – це те, що ми знаємо; істина – те, що є насправді. І Л. А. Стеценко не приховує, що це завдяки синові, котрий створив сам свій достаток, не займаючи високих посад, не маючи за спиною «покровителів». А завдяки своїй наполегливості, працелюбності (бо хіба на чужині платять гроші даремно?), і, звичайно, дякуючи фортуні.

Як тут не згадати економічний постулат від Уінстона Черчіля: «Заробити гроші – сміливість; зберегти – мудрість. Правильно витратити їх – мистецтво». Ну, а якщо витратити на доброчинність, то це, погодьтеся, вже високе мистецтво. Або просто – людяність.

…Теплого бабиного літа Вам, Любове Андріївно, і здійснення найзаповітнішої мрії – заспівати на Х-факторі пісню з репертуару Софії Ротару «Засентябрило за окном, засентябрило..».

Дарина ОЛЕСЬ.