Газета по-надвірнянськи
 

До відома громади Української Греко-Католицької Церкви у м. Надвірна

25 жовтня 2013, 12:25 | Рубрика: Духовність Версія для друку Версія для друку 299 переглядів

Зараз Адміністрація Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ проводить дії із врегулювання питання щодо спадщини спочилого у Бозі Владики Кир Миколая (Сімкайла). На запрошення Адміністратора Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ Владики Кир Василія (Івасюка) мені довелося брати участь у засіданні комісії, створеної  при церковному трибуналі. Підставою для створення комісії стало те, що, особа, котра виступає спадкоємцем, а саме добродій Сімкайло Василь Михайлович, претендує на майно, яке вважається церковною власністю. Зокрема, у межах Надвірнянського району знаходиться парафіяльна резиденція на вул. Б. Хмельницького у Надвірній і земельна ділянка площею приблизно 0,8 га на Гвіздецькій горі.

Виконуючи доручення Кир Василія стосовно встановлення істини, я зайнявся пошуком свідків і вивченням наявних архівних документів. На жаль, час бере своє: за два десятиліття, що минули, проблематично відшукати очевидців. Зібрана інформація  досить скупа. Та якби то не було, вдається простежити перебіг подій.

У 1991 р. виконком Надвірнянської міської ради вирішив передати церковній громаді Церкви Воздвиження Чесного Хреста (як юридичній особі) будинок контори колишнього радгоспу «Надвірнянський». Цільове  призначення – для використання під парафіяльну резиденцію та житло для священиків.

 Та вже у квітні 1992 р. цю будівлю переоформили (договір Р №1999 від 21.04.1992 р.) у приватну власність о. Григорія Сімкайла, котрий здійснював пастирське служіння у Надвірній. Ймовірно, причиною переоформлення церковного майна (парафіяльної резиденції) на фізичну особу могла стати недовіра до тодішньої влади: тобто те, що отримано від влади, тією ж владою може бути в любий час забране. Оформлений договір куплі-продажу, згідно з яким о. Григорій Сімкайло придбав у церковної громади вказану будівлю орієнтовно за 10 тис. купоно-карбованців. При цьому він зобов’язувався повернути будинок громаді на першу вимогу при настанні «кращих часів». Цю домовленість оформили у вигляді зобов’язання-розписки, під якою поставили свої підписи як о. Григорій Сімкайло, так і частина членів парафіяльної ради (т. зв. «двадцятки»). Відомо, що кілька членів ради виступили проти вчинення таких дій, але їх думка залишилася поза увагою. Кошти для викупу резиденції в 1992 р. взяли із церковної каси церкви Воздвиження Чесного Хреста, куди й повернули під час оформлення угоди.

 На жаль, віднайти це зобов’язання-розписку не вдалося. Аналогічна ситуація – із первинним статутом релігійної громади Церкви Воздвиження Чесного Хреста, за яким на початках її зареєстрували. Невідомо й те, чи такі дії, згідно з канонічним правом, погодили із тодішнім Адміністратором Івано-Франківської єпархії УГКЦ Кир Софроном Дмитерком.

Протягом 20 років будинок так і не повернули церковній громаді. Після смерті о. Григорія Сімкайла  у 2012-му усе майно успадкував його брат Владика Кир Миколай. Важко судити, що керувало ними. В один час Кир Миколай заявив, що має намір проживати в резиденції, яка повинна залишитися у дочасній церковній власності.  21 травня 2013 р. не стало і його. Такий швидкий перебіг подій призвів до того, що після 21 листопада ц. р. добродій Василь Сімкайло (третій із братів) має підстави прийняти спадщину, у перелік якої входить згадана будівля.

 6 вересня 2013 р. у приміщені Івано-Франківської архієпархії за участі єпископів Кир Володимира (Війтишина) та Кир Василія (Івасюка) відбулася зустріч зі стороною спадкоємця. На жаль, добродій Василь Сімкайло не бажає звертати уваги на обставини, за яких його брати отримали у приватну власність майно, котре належало церковній громаді Надвірної.

За дорученням Адміністратора Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ Владики Кир Василія планували створити із представників релігійних громад УГКЦ м. Надвірної ініціативну групу із пошуку шляхів повернення для захисту інтересів та збереження церковного майна.

Така інформація дає підстави вважати, що відчуження парафіяльної резиденції відбувалося всупереч Кодексу Канонів Східних Церков, який має зобов’язуючу силу для вірних УГКЦ. На час реєстрації договору куплі-продажу будинку даний Кодекс уже увійшов у силу (із 1 жовтня 1991 р). Зокрема, порушено приписи канонів Глави ІІІ «Договори, зокрема відчуження» Титулу ХХІІІ «Дочасне майно церкви». Канон 1040 Кодексу гласить: «Якщо церковне майно було відчужене всупереч приписам канонічного права, але відчуження правосильне на підставі цивільного права, то вища влада того, хто провів таке відчуження, повинна вирішити, зваживши все зріло, чи і який позов, ким і проти кого має бути поданий для захисту прав Церкви». У каноні 26 Титул І ККСЦ «Вірні, їх права і обов’язки» обумовлюється: § 1. «У виконуванні своїх прав вірні, – окремі особи чи об’єднані в громади, повинні зважати на спільне добро Церкви, як також на права інших та власні обов’язки щодо інших». § 2. «З уваги на спільне добро, Церковна влада може регулювати, щоб вірні користувалися належними їм правами».

Не виключено, що збір підписів серед вірних УГКЦ під зверненням до добродія Василя Сімкайла, організація зустрічі делегованих представників від громади з ним могли би позитивно вплинути у бік поступливості спадкоємця на благо Церкви. Таким чином питання могли би врегулювати у досудовому руслі.

 У той же час, зі слів виконуючого обов’язки декана Надвірнянського о. Ігоря Шліхутки, стало відомо, що священнослужителі Надвірнянського деканату зайняли позицію невтручання у дану справу. Це унеможливлює доведення до вірних надвірнянської громади Української Греко-Католицької Церкви через Церкву інформації про реальний стан речей та координацію наступних дій щодо захисту інтересів церковної громади.

Михайло АНДРІЙОВИЧ.

 

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!