Газета по-надвірнянськи
 

«Відгомін душі» Василини Мельник

15 листопада 2013, 13:06 | Рубрика: Культура Версія для друку Версія для друку 225 переглядів

Саме таку наз­ву отримала перша поетична ластівочка, яка випурхнула з-під стріхи самобутньої поетеси із Заріччя Василини Мельник. І саме цей відгомін озвався у кожного зарічанця, бо прийшли старші, поприбігали молодші сеї неділі у клуб на презентацію Васюниної книжки. Подія…

Насправді не могла і в думках припустити, що її житейські «вершики», смішинки, коломийки можуть лягти на папір і вийти колись окремою книжечкою – дотепер у неї все було у голові, а це – 150 творів). Мрія…

І ось настав день, коли вона, як зачарована, вслухається у слова ведучої Ярослави Вацик – Василину Михайлівну у нашому селі знають усі. Бо народилася і виросла тут, живе тут і ділиться з нами своїми думками, мріями, влучним словом. А слово її чесне, бо освячене Правдою; слово її сильне, бо зросло на Вірі; слово живе, бо зродилося з Любові. То ж слухаймо це слово душею, бо воно із душі вияснилося. А творити це слово – дар Божий, якого Василина так щиро любить, так вірить, стає на коліна перед Його світлим ликом, щоб у молитві і святій сповіді скласти подяку за все, відкрити своє серце й душу: Ти знаєш, Боже, моє бажання// Молитву чуєш Ти мою.// Ти знаєш серця мого страждання,// Коли я гіркі сльози ллю…//

Вірну християнку, активістку церковної громади п. Василину прийшов привітати священик УПЦ Київського Патріархату о. Михайло.

Збірка «Відгомін душі» вийшла за сприяння голови обласної організації Національної спілки краєзнавців України Михайла Косила та Зарічанського сільського голови Михайла Вацика.

У доробку Василини Мельник більше 150 віршів, пісень, гуморесок. Усі вони – це голос серця, крик душі. У багатьох із них відбиваються її громадянська позиція, переживання за долю рідної землі, за майбутнє свого народу. Інтимна лірика Василини Мельник просякнута надривною струною жіночої душі, чуттєвості, щирості. У гуморесках вона на повну силу відводить свою невгамовну душу.

Василину Мельник знають і люблять не лише у Заріччі, а й в усіх навколишніх селах, Надвірній, Івано-Франківську. Оцінили її народний гумор на Міжнародному Гуцульському фестивалі у м. Рахів.

Проста жінка, майже неписьменна, сидить просвітлена українська Мадонна за уквітчаним столом у барвах народного строю і думає, що її вірші уже хтось читає, що музики для неї грають, а співаки співають. Чи ж то не щастя дочекатися випустити свої творіння у світ (бо це її діточки, народженні у безсонні ночі, або, біжучи по «цісарці» – на що подивиться – про те й описує).

Василинку скрізь запрошують як народну сміхованку. Того дня її щиро вітали також начальник відділу освіти РДА Михайло Винник. Засвідчити свою повагу прийшли працівники апарату сільської ради з очільником Михайлом Вациком. Привітали з виходом у світ поезій свою коліжанку вокальні жіночі дуети, новостворений оркестр народних інструментів, народний вокальний ансамбль «Червона калина» і вся клубна родина. Усі бажали здоров`я, натхнення, нових книжок, а цей радісний день нехай стане весіллям її спраглої душі та послугує подальшими успіхами у творчості.

І подумалось мені, що не так просто прожити й заслужити авторитет по-суті одинокій беззахисній жінці, щоби у час свого «надвечір`я» здобути таку прихильність, любов і такий всенародний пошанівок земляків.

Любов ОРЕЛ,

заслужений працівник культури України,

уродженка с. Заріччя.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!