Газета по-надвірнянськи
 

Хроніка революційного Майдану

31 січня 2014, 15:27 | Рубрика: Протести Версія для друку Версія для друку 174 переглядів

У Ланчині щоденно протягом революційних двох місяців проводять молебні на підтримку Майдану. З цього селища у столицю відправлено на Майдан понад півтисячі ланчинців.

У Саджавці одними із перших створили загін самооборони, в котрий увійшли досвідчені колишні військово­службовці, афганці, патріоти рідного краю.

***

Збройні сили України не втручатимуться в конфліктну ситуацію в країні. Про це в інтерв`ю агенції ІТАР-ТАРС заявив міністр оборони України Павло Лебедєв.

***

Литва вже прийняла в себе для надання медичної допомоги поранених українських мітингувальників.

***

Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України, Предстоятель УПЦ КП Філарет значно вивищив свій авторитет духовного провідника нації, скасувавши офіційне святкування свого 85-літнього ювілею, водночас відмовившись від ордена, яким нагородив його Президент Янукович.

***

За розпорядженням Адміністратора Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ єпископа Василя Івасюка у храмах єпархії відтепер щоденно протягом 15-ти хвилин, починаючи із 17.45 год., дзвонять дзвони – пам`яті, шани, молитовного єднання вірних за щасливу та успішну справу Майдану.

***

Нардеп від Партії регіонів Вадим Колесніченко через останні події в Києві вивіз зі столиці свою сім`ю у Москву.

***

26 січня Михайлові Жизневському виповнилося б 26 років. Хлопець хотів відзначити його на Майдані, планував запросити друзів. Натомість тисячі киян прийшли провести Михайла в останню путь на батьківщину – в Білорусь, де у вівторок у селі під Гомелем батьки поховали героя. У Михайлівському Золотоверхому соборі, де відспівували загиблого, яблуку не було де впасти – люди стояли щільним кільцем і в храмі, і на подвір`ї монастиря, і на Михайлівській площі. Труну з тілом Михайла Жизневського пронесли через увесь центр міста до Майдану.

***

27 січня у селі Наконечне на Львівщині поховали ще одну жертву кривавого Дня Соборності – 45-річного Романа Сеника.

***

Церемонія прощання з Юрієм Вербицьким відбувалася в одній із найбільших церков Львова – храмі Різдва Пресвятої Богородиці. Люди не вміщалися в храмі, і юрба заповнила все подвір`я. На похорон прийшли близько п`яти тисяч львів`ян. Після прощання у церкві жалобна процесія рушила до Личаківського кладовища. Поховали Юрія Вербицького на Алеї Героїв, де покояться Січові Стрільці, учасники бою під Крутами, вояки УПА.

***

У неділю, 26 січня у Дніпропетровську, Запоріжжі та в інших регіонах півдня і сходу для розгону маніфестацій влада використала «тітушок».

***

«Україна вже вислизає з-під Януковича. Події у регіонах це яскраво демонструють, бо проти його влади повстали не лише захід і центр України, а й південь і схід. Та й «силовики» сьогодні вже не ті».

Юрій Луценко,

лідер руху «Третя Українська республіка».

***

Антивладні повстання в регіонах почалися ще в четвер – майже синхронно у Львові, Рівному, Луцьку. І відразу за ними – Тернопіль, Івано-Франківськ. Наступного дня – Хмельницький, Чернівці. Спроб відбити у повстанців облдержадміністрації силовики не чинили. У низці західних областей упродовж вихідних відбулися засідання депутатів обласних та місцевих рад (без участі депутатів від Партії регіонів, котрі тут не становлять більшості), на яких оголошено про створення Народної Ради України. Депутати заявили про недовіру чинній владі, заборонили на території своїх областей будь-які заходи армії, внутрішніх військ і спецпідрозділів із використанням зброї та спецтехніки. Окремі західні регіони пішли ще далі – оголосили поза законом діяльність на своїй території Компартії України та Партії регіонів. Усюди створено загони самооборони для захисту громадського порядку.

***

Катований «Беркутом» на морозі Михайло Гаврилюк не писав заяв на своїх кривдників, а продовжив козакувати на «майданівській Січі» та знову рветься в бій.

Те страшне відео, оприлюднене в інтернеті минулого четверга, переглянули вже понад 2,5 мільйона людей. «Беркутівці» та бійці  Внутрішніх військ на своїх позиціях перед урядовим кварталом збиткуються над роздягнутим догола чоловіком. Полоненого протестувальника на снігу й лютому морозі примушують кричати гасла, позувати для фотографій із дрючком у руках, стискають його за шию, поранену гумовими кулями, б`ють руками й ногами і, зрештою, відправляють у міліцейський автобус. Чоловік із козацьким чубом навіть у такій ситуації виглядає морально сильнішим за своїх озброєних кривдників, спопеляючи нелюдів прямим поглядом.

Михайло Гаврилюк родом із Буковини, на революційному Майдані виконує функції обозного.

***

Відеозапис із тортурами Михайла Гаврилюка виклали в інтернет самі «беркутівці». За визнанням експертів, практику знімкування своїх жорстоких подвигів вони запозичили у спецназівців Росії, котрі давно призвичаїлися таким методом принижувати завойованих чеченців.

За даними ТСН каналу «1+1», кати-міліціянти не мали на меті оприлюднювати відео в мережі – це зробив один із їхніх колег.

***

«Якщо цей силовий сценарій буде продовжуватися, я думаю, що Майдан буде розігнаний з кров`ю, з силою, але почнеться партизанська війна по всій – ну, принаймні, по Західній Україні, по Центральній це почнеться», – сказала в коментарі «Голосу Америки» директор фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна.

За її словами, люди не дуже схильні до участі в силових акціях: «Наприклад, у збройних об`єднаннях готові брати участь 0,9 відсотка. Але, з іншого боку, це немало. Це більш, ніж 300 тисяч осіб. У Західній Україні це більше трьох відсотків. Західна Україна стане для влади Вандеєю. В Україні насадити авторитарний режим можна лише з допомогою кривавої диктатури, і то не всюди».

(Газета «Україна молода» № 12 від 28 січня 2014 р.)

***

Того вечора слухали справу й львівського фотографа Мар`яна Гавриліва (він одружений у Надвірній). Бійці вихопили його з натовпу на Грушевського в середу, 22 січня. Першим про це дізнався брат Мар`яна – Михайло. У телефонній розмові той сказав, що Мар`ян надсилає йому смс-повідомлення. У них йшлося про те, що всіх, хто був у автозаку, сильно побили. «Казав, що рвали вишиванки на тих, хто їх мав. На ньому теж порвали. Забрали телефон. У автозаку всіх роздягали до пояса, перевіряли, що з речей мають при собі. Брату вдалося зберегти інший телефон, можливо, десь у взуття заховав», – говорить Михайло Гаврилів. Згодом вивезли, вірогідно, кудись за Київ у поле, бо ззовні ніяких звуків не було, окрім того, що час від часу проїжджала якась машина. «Зі слів брата, люди дуже мерзли, непритомніли», – продовжує Михайло. Він також показує фотографію брата. На ній чоловік із синцями та гематомами на обличчі. Виявляється, її було зроблено ще до того, як Мар`яна побили вдруге…

Лише надвечір затриманих привезли до одного з районних відділків міліції. Пізніше Мар`яна доправили до лікарні швидкої допомоги. Адвокат Гавриліва напередодні судового засідання не була упевнена, що її підзахисного взагалі привезуть до зали судових засідань. Але привезли.

Йому інкримінували порушення ст. 294 ч. 2 Кримінального кодексу України – «масові заворушення». Можливе покарання – до 15 років за гратами. А поки – два місяці утримання під вартою на час слідства.

(Газета «День» 14

від 28 січня 2014 р.)

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!