(Перше вінчання на Майдані –
реальний факт на Євромайдані у Києві
наприкінці січня 2014-го).
Тут по периметру вже тиша,
Стоять в дозорі вартові,
В морозну ніч колег змінивши,
На варті – хлопці молоді.
Із перших днів ввійшли в загони,
Один з них – спритний Валентин:
Козак із Самооборони,
А ще – закоханий блондин.
Душа в морозну ніч зігріта,
Майдан – то серце і життя.
Тут вперше усміхнулась Віка,
А з нею – щирі почуття.
Вони зустрілись на Майдані,
Де голос щирості дзвенить.
А руки – ніжні і кохані
Не відпустив він ні на мить!
Разом ішли на барикади,
Дружно дивились на екран.
Вони вже звикли до блокади.
Тут день і ніч стоїть Майдан.
Та час прийшов на чергування,
Бо дисципліна – понад все!
Вже завтра зустріч і кохання
І він їй квіти принесе.
Козак знайшов свіжі троянди,
Червоні, ніжні, як любов.
Нехай позаздрять чорні банди,
Як він до милої прийшов!
Коли в душі заграли струни,
В жилах тече гаряча кров.
А він іде, стрункий і юний
Ще й чорноброву обійняв…
Майдан з отцем їх повінчали,
Це – щастя долю тут знайти.
Тут Богу клятву вони дали:
Любов навіки зберегти!
Щоб діти жили всі щасливо
І дух Майдану – на життя!
За волю світлу і красиву,
За нашу радість майбуття!
Слава Україні!
Василь УГРИНЧУК,
пенсіонер, ветеран праці, с. Перерісль.