Газета по-надвірнянськи
 

Ніхто не покладе нас на коліна

21 лютого 2014, 13:57 | Рубрика: Культура Версія для друку Версія для друку 177 переглядів

Де такі є гори, як наші Карпати?

Де така земля є, на врожай багата?

І народ, що вміє себе захищати,

Що готовий за Вкраїну і життя віддати.

Де така є мова, пісня солов`їна

Богом край нам даний зветься Україна.

Хто посміє Богом даний край в нас відібрати,

Нашу неньку-Україну в кайдани скувати?

Діти твої, Україно, вже повиростали

Й проти влади, проти банди на Майдані встали.

З`їжджаються до Києва звідусіль-усюди,

Свої права відстояти небайдужі люди.

Вийшов народ на Майдани по всій Україні,

Вимагають прислухатись до народу нині.

Але влада глуха, сліпа, нікого не чує.

Вона «Беркутом» й спецназом з народом воює,

Нацькувала псів скажених на мирнії люди.

Закувати у кайдани? Того вже не буде!

Славний батьку наш Тарасе, ми є твої діти,

З нами Бог, віра і правда, й твої святі заповіти.

Ми є сила, ми є правда

Й ненька в нас єдина.

І ніхто! Ніколи! Чуєш?!

Не покладе нас на коліна!

Емілія ЗЕЛИК,

мама народного депутата України Романа Зелика.

Вірш прочитаний на вічі у Надвірній 19 лютого 2014 р.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!