Газета по-надвірнянськи
 

«Робята», давайте жить дружно»

7 лютого 2014, 13:41 | Рубрика: Культура Версія для друку Версія для друку 163 переглядів

У Києві із 9 лютого розпочнеться ІІ Всеукраїнський мега-марафон поезії «Віршень» під патронатом Національної спілки письменників України (модератор Сергій Пантюк – секретар НСПУ по роботі з молодими авторами, колишній воїн-афганець). Взяти участь запрошені ті, котрі у День проголошення Незалежності України сходять на гору Говерлу. Мега-марафон відбуватиметься протягом лютого по всій Україні і розпочнеться із київського Майдану.

Мені випала честь стати учасником цього величного заходу. Пропоную декілька своїх віршів, котрі обов`язково оприлюдню на столичному Майдані.

***

дорога вузька з порожніми вікнами

на обличчя ти ніби вуаль чіпляєш насмішку

ще тішимось аурою латентними змінами

котом Леопольдом з придурілими мишками

під дійсність підводим безлімітність безпамятство

бо що в порівнянні лиш хаосрозгублені речі

минулого слід лементує відбулося сталося!

десь тихо присяде на лавочку впокорений вечір

ще хочеш нарватися на усе що не збулося?

на спокій по очі по горло натягуєш маски

банальність речей сенс? як насмішки позбутися?

із телєка кіт Леопольд хилонить вусами

 

Дружнєє посланіє землячкам з «регіонів»

зіскрібуєш з душі налиплих брехень накип

немов би хто у спину ножа встромив підступно

різдвяних колядок набожний образ втратиш

добігши до краю

облом

безцільно ступиш

у пропасть наших днів дихне провалля холод

сюди (киває пальчик) одразу всі нахрапом земних чеснот не приймуть

цинічність

гасне здогад

все на кону

хіхіка стара продажна лярва

образитись де смисл мені вже не пасує

полеміку завести що знять хомут із зайця

закони ніби дишло по новому ґвалтують

дожились докотились у образі паяців

оце так флірт спектакль на більш ніхто не вартий

повзком під «брата» дудку ЦІ «ДОПОЛЗУТ» хоч чортом

в очах у двох квадратах продажності і страху

за «грєчку» за «калбаску» за «водку с наворотом»

  ***

до знеочу завія

о честь

снігів галантність

прометених стежин пан-вовк не обмине

підтягнутих дерев ув образі атлантів

обмерзлих сірих гнізд облізле портмоне

хтось сміхом сипоне міраж обтрусить гілки

в потоках дух шманають розлючені вітри

німого безгоміння із голосом

повірте

зневіреної тиші на повне горло крик

притаєного змісту ніщо не стрепенеться

надій осиротілих не вписаних в досьє

прошкутильгала доля чолом в поріг спіткнеться

з великодушним натяком вже а ні те ні се

 але ж якось живем у збанкрутілім раю

забуті заповіти за нові видаєм

знекровлених птахів шикуємо у зграї

короткозору ветхість на виторг подаєм

десь по під тинню доля сліпа сліди волочить

юродствують «данєцкі» аж горлом пересить

повсюдно свояки гарцюють на престолі

до знеочу завія чи вийти пощастить

  ***

банальності сніги закинуті за обрії

обкарнаних верхів надмірна непохить

покручених дерев неначе «акі обри»

по змовницьки примовкне осідла ненасить

безпечність не на жарт не визначиш за змістом

страху не підкорившись сягаєш до небес

відрази чорний спазм підкоректуєш хистом

тут сам на сам із небом як виклик як протест

взійшовши розведеш пломінь хиткої ватри

все з болю почалось прошепчеш догори

обласкані волхви не запримітять втрати

пекельний снігу шал нічий тут до пори

ніякого сліду вітри тебе розіпнуть

настояне повітря із продихом вдихнеш

в порівнянні з оцим навіть реальність сліпне

відлунням в сто віків Говерло одізвись

Роман КИСЕЛЮК,

член НСПУ, смт. Делятин.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!