21 лютого 2014, 14:12 | Рубрика: Духовність, Україна Версія для друку
614 переглядів
У минулу п’ятницю громада Надвірнянщини і представники влади пошанували учасників бойових дій на території інших дій і також мовили про знаменну 25-у річницю виведення радянських військ із Афганістану. У церкві Воздвиження Чесного Хреста УГКЦ відбулася поминальна панахида за загиблими в афганській та інших війнах. Бо українці, окрім ДРА, воювали в Угорщині, Єгипті, Іраку, С`єрра-Ліоне, Чехословаччині, Ефіопії, Анголі, Югославії, Лівані.
Квіти лягли до пам’ятника воїнам-афганцям і присутні вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання. Голова районної ради Василь Попович зазначив, що ми сьогодні вшановуємо пам’ять тих, котрі жили і воювали, тих, котрі вижили і залишили життя у ті важкі буремні роки. У 1989-му завершилася та страшна війна, де була кров, смерть, де Ви втрачали своїх друзів і командирів. Ви там залишили свою молодість – мовив голова районної ради. Також в його виступі прозвучала вдячність за те, що й зараз афганці знаходяться на передовій Майдану у Києві і першими вступають у загони Самооборони у різних куточках України. Дивує ситуація, коли «беркутівців» хочуть прирівняти до вас, учасників Афганської війни. Подяками районної ради відзначили працю голів райорганізації ветеранів Афганістану Анатолія Бичковського й об`єднання ветеранів війни Романа Комарянського.
Необдумана політика радянського керівництва призвела до багаточисельних жертв, зазначив Надвірнянський міський голова Зіновій Андрійович. У 1989-му році закінчилося це пекло афганської війни, у горнилі якої загинули багато українців. Серед них і п’ятеро надвірнянців. Ви зараз є оплотом української революції, – мовив міський очільник, звертаючись до афганців. Опісля всі присутні взяли участь у традиційному молебні на підтримку Євромайдану.
Афганська війна стала страшною помилкою тодішнього керівництва СРСР. Переважно молодих хлопців, які мали працювати на благо своїх сімей, змусили проливати кров і віддавати своє життя на страшній і незрозумілій війні. Та й дотепер ще болять воєнні рани і відгукуються в серці бойові втрати.
Василь ІВАСЮК «Народна Воля».