Газета по-надвірнянськи
 

Щира розмова

14 лютого 2014, 12:48 | Рубрика: Духовність Версія для друку Версія для друку 94 переглядів

До 200-ліття

Т. Г. Шевченка

у рідному с. Перерісль відкрили пам`ятник.

Теплий вітер повіває

Полем у діброву.

В день святковий

всі зібрались

На щиру розмову.

Тут цвітуть

найкращі квіти

І сонце над нами.

А в душі – всі твої думи,

Що стають рядами.

Ми прийшли

до тебе нині,

Батьку наш Тарасе.

Тебе любить, пам`ятає

Рідне село наше.

Ти у бронзі став велично

В селі на майдані.

Всі тут нині,

щоб вклонитись

В любові і шані.

В день великий,

в твоє свято

«Заповіт» читати.

Як виконуєм накази –

Про все розказати.

Ми тепер

вже незалежні,

Мали б краще жити.

Та ми стали ще бідніші…

Нема де робити.

Подивися, батьку рідний,

Де ми, твої діти? –

По роботах за кордоном

Чужинцям терпіти.

Народ гірко виживає,

Ціни і податки.

А корупція з`їдає

Уже всі остатки.

Від століть ти повторяєш

Віщими словами:

«…Бо москалі чужі люди,

Роблять лихо з вами…».

Затоптали кровопивці

Волю і свободу.

Розкрадають

все багатство

У свого народу.

Скажи, батьку,

дай пораду:

– Як нам дальше бути?

Як здолати зло

й неправду?

Як нам вийти в люди?

Ти повік у нашім серці

І в мудрому слові.

Ти учив нас

дружно жити

«…В сім`ї вольній, новій…».

Не осудь дітей, Кобзарю,

За втрачену волю.

Ми всі встали захищати

Свою гірку долю.

Прости нас

із Божим словом,

Батьку наш Тарасе.

Ми всіх нелюдів здолаєм!

Тобі – слово наше!

Василь УГРИНЧУК,

пенсіонер, ветеран

праці, с. Перерісль.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!