Газета по-надвірнянськи
 

За Україну, за її волю, за честь, за славу, за народ

7 лютого 2014, 13:51 | Рубрика: Духовність, Протести Версія для друку Версія для друку 811 переглядів

Уже стали традиційними щоденні молебні, які проводяться на майдані Тараса Шевченка у Надвірній, біля адмінбудинку селищної ради у Ланчині та в інших населених пунктах нашого району з метою випрошування у Всевишнього кращої і справедливої долі для українського народу. Ще на пам`яті слова патріотичних пісень (зокрема, і тих, які винесені у наш заголовок), з якими народ піднімався на велелюдні віча у незабутні 1989-1991 роки у Львові, Івано-Франківську, Надвірній. Ще незабулося пам`ятне перше демократичне віче на Пнівському замку 24 вересня 1989-го. До речі, у цьому році маємо солідно і на високому національному дусі відзначити його 25-річчя.

У перерві 25-ї сесії районної ради 3 лютого депутати та учасники сесії разом із краянами взяли участь у молебні біля пам`ятника Кобзареві у Надвірній. Опісля молебня на віче виступили депутат районної ради, співголова районного Штабу національного спротиву Іван Гурмак, який серед іншого повторив звернення-вимогу Штабу та краян щодо виходу із рядів партії регіонів керівників районних відділів, управлінь, організацій, підприємств тощо, а також повідомив про рішення сесії районної ради про визнання незадовільною роботи першого заступника голови РДА. Депутат районної ради Михайло Іваночко наголосив, що нам усім зараз важливо не бути Каїном, Іродом та Хомою невірним, котрі своєю поведінкою, як нас вчить Святе Письмо, прагнули заперечити Божу істину і принизити Господню волю. Надвірнянець, активіст націоналістичного руху Роман Цівкач закликав краян підтримувати у нинішній час Євромайдан у столиці України духовно і матеріально, а також своєю особистою участю і незважаючи на деякі не вельми оптимістичні «роздумування» залишатись непохитними у відстоюванні свого права бути вільними і незалежними. Депутат районної ради, лікар центральної райлікарні Віра Нагорняк прочитала патріотичного вірша поетеси, провідника київського Майдану Мар`яни Савки:

Мій Господи, Ти, наковтавшись прогірклого диму,

В пітьмі й у пожежі, та, зрозуміло, без каски

Стоїш за плечима синів найдорожчих незримо,

Щоб руки простерти, якщо їм судилося впасти

Ще рано гасити це полум`я, Господи, рано,

Згортати знамено в мороку зла позасвітнього,

Бо зрада, Ти добре це знаєш, це глибше за рану,

Бо смерть у прицілі найкраще відстежує світлих.

Ти просто там стій і тримай

На долоні своїй запалене місто,

Свічу серед снігу і диму,

Якщо Тебе хтось не впізнає, дай знак, що Тисвій,

Що завжди стоятимеш поруч з синами своїми.

І що характерно, вельми велично і вартісно для кожного краянина та українця, що цього разу проспівали державний і національний Гімн України у його повному тексті (як і співають його щоденно на івано-франківському Євромайдані). Цей текст написав Павло Чубинський, а музику створив Михайло Вербицький. Подаємо повний текст Гімну.

Ще не вмерла України і слава, і воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці.

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

 

Станем, браття, в бій кривавий, від Сяну до Дону,

В ріднім краю панувати не дамо нікому,

Чорне море ще всміхнеться, дід-Дніпро зрадіє,

Ще у нашій Україні доленька наспіє.

Душу, тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

 

А завзяття, праця щира свого ще докаже,

Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,

За Карпати відібється, згомонить степами,

України слава стане поміж народами.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Наш. кор.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!