Газета по-надвірнянськи
 

Нас єднає Шевченкове слово

7 березня 2014, 13:50 | Рубрика: Духовність, Освіта Версія для друку Версія для друку 268 переглядів

В українському мовному вбранні до Тараса Шевченка приходили думи. У стихії рідної мови Тарас знаходив притулок, що рятував його в похмурому Петербурзі та в закаспійських степах від холоду і самотності чужини та давав духовний прихисток його землякам-українцям.

Візьми силу з «Кобзаря», дитино,

Бо у ньомудля душі хлібина

Н. Гергет

Великий Кобзар відчував сповна велич і силу материнського слова. Куди б не заносила доля Шевченка, він ніколи не розлучався із цим словом, ховав його від злого ока чужинця і посилав на нашу славну Україну, щоб вона його привітала як свою дитину. І це Слово він поклав на сторожі своєї нації.

Саме Тарас Шевченко відкрив світові волелюбну душу українського народу. Його «Кобзар», який Іван Огієнко назвав «високочеснотною книгою»,  ніби вулкан Везувій, вибухнув неспинною силою сподівань і надій кожної людини на волю й кращу долю.

1

«Нас єднає Шевченкове слово» – під таким гаслом у Надвірнянській ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 відбувся районний конкурс читців поезії Кобзаря, приурочений 200-літтю з дня його народження. Понад 70 декламаторів з`єднало в одну родину слово великого поета. Тихе й незле, бурхливе й нестримне, щире й довірливе, яке полонило серця дітей та їхніх наставників.

 Щиро звучали «Тече вода з-під явора», «Світає», «Зоре моя вечірняя», «Розрита могила», «Стоїть в селі Суботові», «І мертвим, і живим…», «Кавказ», «У тієї Катерини», «Утоплена», «Причинна», «Чума»,  «Мені однаково» та багато інших. Школярі відкривали у віршах Кобзаря нове звучання, сповнене дитячої безпосередності та громадянської мужності.

2

Переможцями стали  Назар Олексин (8 клас Делятинської ЗОШ І-ІІІ ст. № 1), Орест Рогатинський (11 клас Ланчинської ЗОШ І-ІІІ ст.), Марія Петруняк (9 клас Цуцилівського НВК), Оксана Цапей (5 клас Черниківської ЗОШ І-ІІ ст.), Олексій Кізів (1 клас Пнівської ЗОШ І-ІІІ ст.).

І сьогодні Україна стверджується для себе й для світу під знаком Шевченка:

Обніміте ж, брати мої,

Найменшого брата, –

Нехай мати усміхнеться,

Заплакана мати.

Благословить дітей своїх

Твердими руками

І діточок поцілує

Вольними устами.

Читаймо Шевченка! І не лише у дні пам’ятних дат. Читаймо й учімося будувати нашу Україну! Очищаймо душу вогнем Тарасового слова! У ньому правда, добро і краса. Та треба вміти їх у слові віднайти й осягнути.

Молітесь Богові одному,

Молітесь правді на землі,

А більше на землі нікому

Не поклонітесь.

 

Марія ВІЗІНСЬКА,

методист інформаційно-методичного центру відділу

освіти РДА.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!