Найрідніша наймиліша

Хіба можна жити без любові

До своєї рідної землі,

До всього, що в світі є живого

І до скиби хліба на столі.

До рідні, до близьких і знайомих,

І до тих, кого уже нема,

До своєї батьківської мови,

До ріки Славутича-Дніпра.

До степів широких, колосистих,

До Карпат, Черемоша й Прута…

Як свята гуляють урочисто,

Коли в засіках пшениця золота!

Отака в нас мати Україна,

Споконвічна батьківська земля,

Найрідніша, вільна і єдина,

Хай горить повік її зоря.

А. ГУРАЛЬ,

с. Лісна Тарновиця.