Наш привіт Батькові Тарасові

(Деклямація в день роковин

ТАРАСА ШЕВЧЕНКА)

В Твої, Батьку, роковини –

Ми вкраїнські діточки –

Йдем з привітом всі до Тебе,

Маєм зілля і квітки.

Ще несемо і серденька,

В них любов до Тебе єсть –

Бо нас вчили батько-ненька

Віддавати Тобі честь.

Дома вчились ми і в школі

Про святі Твої діла,

Й скільки Ти зазнав недолі,

Щоб Україна цвіла.

Знаєм, Батьку дорогенький,

Як Ти тяжко горював –

І коли ще був маленький,

І коли дорослий став.

Знаєм, що Твоя матуся

Від роботи в гріб лягла,

А мачуха побивала

І їстоньки не дала!

Знаєм, що пішов Ти в службу

До громадських овечок,

Та що бив Тебе у школі

П`яний і лихий дячок.

І пішов Ти у чужину,

Там учився, малював,

Із чужини на Вкраїну

Свої пісні посилав.

Твої пісні залунали

На Вкраїні, мов сурма;

Рідний люд свій завзивали,

Щоб добувся з-під ярма.

За слова ті віщі, щирі,

За Вкраїну, за пісні –

Ти промучився в Сибіру

Десять літ в тюрмі тісній.

І помер ти на чужині

В тузі за буйним степом,

Тільки вість подав родині:

«Поховайте над Дніпром!»…

Поховали – та у серцях

Вічно, Батьку, житимеш

По всіх землях України

І в діточих серцях теж!

По усій Вкраїні діти

Вшанувати Тебе йдуть –

Несуть зілля, несуть квіти,

Та ще й серденька дають!

(Марійка ПІДГІРЯНКА

Часопис для дітей

 «Українська Ластівка»,

ч. 3, березень 1937 р.)