Портрет

Скрипучі сходи. Стара школа.

Підсумок з шкіри – дідусів,

Новий костюм, голівка гола –

За стару парту я присів.

Високі вікна, клас широкий,

А на стіні старий портрет –

Великочолий, кароокий

Дививсь на нас Кобзар-поет.

Згадав я запахи чорнила

І першу вчительку, яка

Нас говорити хором вчила

Найпершу букву – букву «А».

О, скільки нас пішло стежками

В безмежний і широкий світ!

Я голос пам’ятаю мамин

І батька строгий заповіт.

А цитував татусь Шевченка,

І додавав: – Собі живіть,

Вкраїну, як дитя з пеленки,

Навіки вірно бережіть.

Іду, до школи повертаю,

Несу в руках квіток букет.

Через роки, а пам’ятаю

Вікно, стіну, старий портрет.

Роман БЕНЮК,

м. Надвірна.