7 березня 2014, 13:01 | Рубрика: Новини
Версія для друку
631 переглядів
Скрипучі сходи. Стара школа.
Підсумок з шкіри – дідусів,
Новий костюм, голівка гола –
За стару парту я присів.
Високі вікна, клас широкий,
А на стіні старий портрет –
Великочолий, кароокий
Дививсь на нас Кобзар-поет.
Згадав я запахи чорнила
І першу вчительку, яка
Нас говорити хором вчила
Найпершу букву – букву «А».
О, скільки нас пішло стежками
В безмежний і широкий світ!
Я голос пам’ятаю мамин
І батька строгий заповіт.
А цитував татусь Шевченка,
І додавав: – Собі живіть,
Вкраїну, як дитя з пеленки,
Навіки вірно бережіть.
Іду, до школи повертаю,
Несу в руках квіток букет.
Через роки, а пам’ятаю
Вікно, стіну, старий портрет.
Роман БЕНЮК,
м. Надвірна.