Соціальний та правовий захист військовозобов’язаних

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України відповідно до ст. 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» є конституційним обов’язком громадян України.  Обов’язки громадян визначено і Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно зі ст. 22 цього Закону військовозобов’язані повинні з’являтися за викликом до військових комісаріатів для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час.

Під час мобілізації та переведення Збройних сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на штати воєнного часу громадяни (крім тих, які проходять службу у військовому резерві), зобов’язані з’явитися на збірні пункти у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних посвідченнях, повістках або розпорядженнях військових комісарів (військовозобов’язані СБУ – керівників органів, де вони перебувають на військовому обліку, військовозобов’язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту – керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Резервісти зобов’язані з’явитися до військових частин у строки, визначені командирами військових частин, в яких вони проходять службу у військовому резерві.

Громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу уповноваженої посадової особи.

Відповідно до ст. 23 Закону не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані: заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії); чоловіки, на утриманні яких п’ять і більше дітей до 16 років (такі чоловіки можуть бути призвані у разі їх згоди тільки за місцем проживання); жінки, на утриманні яких діти до 16 років (вони можуть бути призвані у разі їх згоди і тільки за місцем проживання); зайняті постійним доглядом за особами, які його потребують, відповідно до законодавства України, у разі відсутності інших осіб для догляду; народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим; інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках.

Права та обов’язки військовозобов’язаних під час проходження зборів та резервістів під час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві встановлюються Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу», іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 29 цього Закону призваних на збори військовозобов’язаних та резервістів, котрі виконують обов’язки служби у військовому резерві, забезпечують матеріальними засобами у порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. За ними зберігають місце роботи, а також займану посаду і середню заробітну плату на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності. Порядок і розміри їх грошового забезпечення та заохочення визначено постановою Кабміну від 23 листопада 2006 р. № 1644. Виплачують середню зарплату за рахунок коштів Держбюджету України в порядку, встановленому Кабміном.

Якщо військово­зобов’язаний захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігають місце роботи і посаду, а із дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість зар­плати виплачують допомогу із тимчасової непрацездатності. Це стосується і резервістів під час служби у військовому резерві.

Військовозобов’язаним, які на день призову на збори не працюють, на весь період зборів та резервістам із числа непрацюючих, включаючи час проїзду до військової частини і назад, виплачують грошове забезпечення у розмірі мінімальної зарплати за рахунок коштів Держбюджету України.

Статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачена виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати праце­здатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, у розмірі, встановленому цим Законом.

Юрій ІЛЬКІВ,

начальник районного управління юстиції.