З Богом у серці, з Тарасом у думці

Із  таким відчуттям розпочався тематичний вечір у Заріччі, присвячений 200-річчю від дня народження Т. Шевченка. У зв`язку із тривожними подіями в Україні в повітрі зринув Реквієм сьогодення «Пливе кача», а за ним – хвилина мовчання за убієнною «Небесною сотнею».

Ніхто не міг стримати сліз від внутрішнього болю, які ще й підсилював і накочував хвилями Геній українського Пророка у «Реве та стогне Дніпр широкий», «Думи мої», «Тополя», «На високій дуже кручі» у виконанні народного колективу «Червона калина» і вокального ансамблю сільського будинку культури (кер. Любомир Вацик).

Сьогодні, як ніколи, Кобзар з нами, звучало в поезіях читців місцевої школи під орудою талановитого педагога Ярослави Вацик та у патріотичному виступі ветерана сцени Василини Мельник. По завершенні декламування віршів, у мереживо яких так уміло ведуча вплела строфи сучасних авторів, весь зал встав і заспівав із самодіяльними аматорами.

Відразу після Шевченкіани розпочалися збори селян з ініціативи сільської ради, щоби проінформувати про стан теперішній і зав­трашній. Сільський голова Михайло Вацик  відзвітував про роботу й заходи, заплановані на 2013 р. і плани на 2014-ий. Не без того, що люди порушували насущні проблеми із життя села, але й слухали керівників місцевої самооборони, яку вважають однією з кращих у районі. Ми бачили «майданівців», серед них розумного і виваженого Степана Северилова, Романа Терпеляка, якого поранили в ногу, і багато поважних газдів і газдинь, котрі за першим покликом підуть боронити свою хату, своє село, свою Україну.

Молодці зарічанці, котрі попри усілякі думки, нестримні емоції зібралися і віддали шану Шевченкові, Майдану, Небесній сотні, аби з чистою совістю й сумлінням іти у майбутнє з Богом у серці.

Любов ОРЕЛ,

старший методист районного будинку культури,

заслужений працівник культури України.