40 днів пам`яті Небесної Сотні

Минулої суботи Надвірнянщина вшанувала пам`ять Небесної Сотні – якраз на 40-ий день з часу загибелі Героїв на столичному Майдані.

Помолитися за упокій душ невинно убієнних прийшло небагато краян. Панахиду відправили священики УГКЦ о. Андрій Будзак та УПЦ Київського патріархату о. Олег Траско, котрі опісля звернулися до вірян із духовними проповідями про християнський подвиг загиблих, про обов`язок живих пам`ятати про них і дотримуватися Божих заповідей. – Що найкраще можемо зробити для Небесної Сотні, – мовив о. Андрій Будзак, – це виконувати Божі заповіді. Адже Герої не вмирали за добробут, за земні достатки, а за те, щоб людина, сповідуючи свою віру і виконуючи Божі заповіді, свідомо йшла до Царства Небесного. Зробімо все, щоб їхня жертва не була марною в очах наступних поколінь.

о. Олег Траско висловив переконання, що від кожного зокрема «залежить, що буде з нами далі». Священик запитав: – Чи закінчилася боротьба? – І сам відповів: – Мабуть, що ні. Ми розуміємо, що під нашими кордонами стоїть ще багато чужинців, котрі готові ступити на наші терени. Але вони цього не роблять, бо ми з вами молимось, віруємо. Духовні отці закликали присутніх до єдності і взаєморозуміння у цей надзвичайно політично й економічно складний для держави час.

– Нація, котра не пам`ятає свого минулого, не враховує трагічні помилки, приречена на їх повторення й одночасно на поразку, – розпочав свій виступ Надвірнянський міський голова Зіновій Андрійович. Він згадав, що краяни оплакували Небесну Сотню і на 9-ий день їх загибелі. Надвірнянський Майдан щоденно засилає свої щирі молитви за Героїв та кращу долю України і цим самим, немов, був би душею пристуній з ними у найзапекліші дні протистоянь.

Гармонійно із виступами поєдналася поезія пам`яті Небесної Сотні, яку виконала аматор художньої самодіяльності районного будинку культури Галина Чуревич.

Учасники поминального заходу щиро аплодували присутнім на майдані Т. Шевченка медичним працівникам ЦРЛ, котрі брали участь у революції Гідності в Києві: медсестрі-анестезистці Марії Юрчук та лікарю-гінекологу Михайлові Пилип`юку. Зокрема, Михайло Пилип`юк приїхав до Києва як активіст після побиття студентів. Згодом, після кривавих подій 18-20 лютого вже працював у відділенні невідкладної хірургії бойового шпиталю, розташованого в КМДА.

Михайло Пилип`юк згадує: – Щоразу, коли виходив з Майдану до метро, тягнуло назад, не хотілося йти. Але мовчав про це – думав, що тільки в мене такі відчуття. Але коли почув, що той, і той, і  той – з такими передчуттями, то зрозумів, що там, на Майдані, з нами – сам Господь Бог. Тому нам так хочеться бути там, нас так тягне туди. Я вже зрозумів, що перемога буде за нами.

Щодо відділення, в якому працював хірургом, то Михайло Пилип`юк пояснює: – Це була звичайнісінька половина коридору, звичайнісінькі кабінети, де сиділи чиновники. Із трьох кабінетів зробили три операційні. За операційний стіл слугувала звичайна двохдверна шафа, перевернута дверима вниз, до підлоги. Було тяжко? Ні, ми просто виконували свою роботу. Тяжко було тим, хто був там, де горіло, стріляли, де вбивали.

Лікар розповів про кілька спроб вчинити всередині приміщення теракти, коли злочинці режиму Януковича пронесли бомби з радіокерованим механізмом. Одну з них, приміром, підклали у пакет із ліками. І лише пильні охоронці зуміли знешкодити зловмисників, на телефоні одного з яких помітили напис «СБУ», і попередити летальні випадки. Згадуючи своїх пацієнтів, М. Пилип`юк продовжує: – Це були люди із простріленими руками, ногами. Наше завдання – не дати їм померти (зупинити кровотечі тощо). Тобто надати першу невідкладну допомогу, щоб доставити до повноцінного шпиталю.

Щодо світлошумових гранат. Це були звичайні дробовики. Куди вони попадали – тіло робилося, як решето, стверджує лікар. Свій професійний погляд – і на причини нестерпного тяжкого кашлю на Майдані. Разом із гранатами спецпризначенці підкидали (чи розпорошували) спори грибків. Напевно, один із героїв Майдану, котрий із Коломиї, і помер якраз від грибкової пневмонії, висловив припущення Михайло Пилип`юк.

Медик упевнений, що нинішні можновладці повинні весь час бачити перед собою обличчя мужніх оборонців Майдану, щоб відчувати відповідальність за державу, за народ. Михайло Пилип`юк також не обійшов і гострих воєнно-політичних подій – анексії Криму, загрози вторгнення військ Російської Федерації на південно-східні землі України, висловивши віру, що нині – весь світ з Україною, а отже вона залишиться цілісною і нероздільною.

Координатор штабу національного спротиву району Тетяна Пришляк прочитала Заповіді нового українця і поінформувала, що згідно з рішенням районного штабу національного спротиву кожен керівник присягатиме на Майдані перед Небесною Сотнею на вірність народові України.

Того ж дня ввечері краяни переглянули документальну хроніку подій революції в Києві. На екрані пронеслися героїчні миті боротьби.